Ранок п’ятниці 13 жовтня студенство та викладацтво факультету початкової, професійної та технологічної освіти провели разом із запрошеною лекторкою – докторкою педагогічних наук, професоркою Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, членкинею Робочої групи з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в освіті МОН України, тренеркою, сертифікованою експерткою з антидискримінаційної експертизи освітнього контенту Маргаритою Воровка в межах вивчення курсу «Експертиза освітнього контенту» (ОП «Початкова освіта», магістерський рівень, викладачка: професорка кафедри природничо-математичних дисциплін та інформатики в початковій освіті Вікторія Гринько).
Було вкрай актуальним почути про «прихований навчальний план» або стереотипи, які призводять до упереджень і, із рештою, до дискримінації; про використання в навчальному процесі фемінітивів і про чотирнадцять ознак дискримінації, прийнятих українським законодавством. Ці серйозні і дещо пекельні питання, що викликають, як правило, ламання списів на всіх громадських й освітніх платформах, були переконливо й аргументовано розкриті нашою гостею.
Уразили результати роботи експертної комісії МОН із проведення антидискримінаційної експертизи, яка працює від 2016 року і членкинею якої є пані Маргарита. Прикладом, ніколи, повторюся, ніколи в підручниках ви не могли бачити світлин, на яких зображено людей з інвалідністю. А ті, що з’явилися на сьогодні після експертизи, показують цих людей на самоті, не разом з іншими. Або, ви ніколи не побачите в шкільній літературі зображення неповної сім’ї, а бабусі з дідусями на сторінках підручників обов’язково старенькі й немічні, дівчатка завжди пораються на кухні з мамою, хлопчики ж завжди з батьками і, за стереотипом, із чоловічими інструментами молотками-пилками, а якщо йдеться про релігійні свята, то вони лише християнські, а порушниками спокійного громадського життя в шкільному підручнику будуть люди ромської національності.
Пані Маргарита навела багато прикладів зі свого викладацького досвіду і, як з’ясувалося, вони нам теж близькі і знайомі, але ми не звертали на це уваги за звичкою. Але вона не обмежилася лише наведенням фактів, фахівчиня окреслила шляхи подолання проблеми й визначила конкретні кроки для кожного і кожної, перший із яких найпростіший і найшвидший – почати із себе. Це довгий шлях, але і він починається починається з першого кроку, нашого з вами.