Кафедра української мови та літератури веде свою історію з часу заснування Слов'янського учительського інституту в 1939 році. Тоді основу майбутнього університету складали лише два факультети: мовно-літературний та історичний.

Основу мовно-літературного факультету спочатку складали дві кафедри – мовознавства та літератури. Завідувачем кафедри мовознавства з 1944 року був М.К Волинський. Упродовж 40-х років на кафедрі працювали 10 викладачів: української мови – І.М. Костенко, Л.М. Хрульов, М.Л. Костенкова; російської мови – Г.М. Чумаков, С.І. Глушков, Ц.Ю. Мистецька, Г.С. Кириченко, О.К. Захвалінський; іноземних мов – Є.Д. Ушкова, Т.Ю. Андреєва.

На початку 50-х років склад кафедри поповнили викладач російської мови О.Ю. Ольшанський, викладач культури мовознавства С.Я. Голуб, викладачі української мови М.В. Мірошниченко, Є.С. Мірошниченко, В.С. Сіколенко, К.В. Климова.

Кафедрою літератури з 1944 року завідувала Ніна Данилівна Тарасенко, але вже у вересні 1945 року вона залишила керівництво у зв'язку із написанням наукової роботи. На цю посаду був призначений Яків Іванович Ільїн – літературознавець-русист, учитель поета М.В. Ісаковського.

У 40-х роках на кафедрі працювали 4 викладачі української літератури – Н.М. Корнієнко, В.В. Карякіна, А.С. Кудіненко, П.А. Волик; 4 викладачі російської літератури – О.К. Міщенко, О.А. Забажан, Г.Я. Петренко, М.Ф. Рябініна.

У повоєнні часи, незважаючи на складні для розвитку науки умови, викладачі обох кафедр мовно-літературного факультету активно займалися науковими пошуками.

У 1955 році відповідно з реорганізацією учительського інституту в педагогічний відбувся розподіл кафедр мовознавства та літератури на дві кафедри: української мови та літератури, російської мови та літератури.

Завідувачем кафедри української мови та літератури було призначено Федора Михайловича Ялового – тодішнього директора інституту. Кафедра складалася з п’яти членів, серед яких було два кандидати філологічних і один кандидат педагогічних наук.

Крім написання наукових робіт, викладачі кафедри брали активну участь у створенні навчально-методичної бази для викладання мови та літератури у вищій школі. Наприклад, Н.Д. Тарасенко рецензувала видання II тому "Історії української літератури" (1950 р.), І.М. Костенко давав рецензію широковідомому підручнику Б.Кулика "Курс сучасної української мови" (1951р.), члени кафедри створювали й обговорювали проекти програм з мови та літератури для вузів. У 1955 році в інституті було започатковано випуск збірника "Наукові записки", до редколегії якого входили Ф.М. Яловий, Г.М. Чумаков, Н.Д. Тарасенко, І.Я. Ільїн.

У 1956 році М.К. Волинський завершив створення підручника з порівняльної граматики російської та української мов, І.М. Костенко працював над виданням "Синтаксису простого речення", Н.Д. Тарасенко брала участь у підготовці підручника з української літератури для вузів.

Цей етап бурхливого розвитку мовно-літературного факультету завершився раптово: у 1959 році оголошено закриття стаціонарного відділення факультету, а в 1960 закривається й заочне відділення.

Після припинення існування факультету викладачі-філологи, які залишилися працювати в інституті, увійшли до складу кафедри педагогіки. На жаль, із закриттям факультету інститут утратив багато науковців. Слід віддати належне тим викладачам мови та літератури, які залишилися працювати в Слов'янську і навіть за умови відсутності спеціалізованих кафедр не дали згаснути вогнику філологічної науки в нашому інституті.

Так, із 1960 року в складі кафедри педагогіки створено секцію мови й літератури під керівництвом М. В. Мірошниченка. До неї входили викладачі української та російської мови і літератури – М.В. Мірошниченко, Є.С. Мірошниченко, Н.М. Корнієнко, О.Ю. Ольшанський та викладачі іноземних мов – Є.Д. Чубар, О.М. Макаренко, З.С. Преден, Є.Я. Агєєва. З 1963 року виділилася окрема секція іноземних мов, очолювана Є.Д. Чубар.

Упродовж 60-х років викладання філологічних дисциплін велося на факультетах підготовки вчителів початкових класів, дефектологічному та педагогічному. З 1960 року викладач української літератури Н.М. Корнієнко виконувала обов'язки декана факультету підготовки вчителів початкових класів, а М.В.Мірошниченко – обов'язки заступника декана із заочного навчання.

У цей час викладачі мовно-літературної секції брали активну участь у науковому та громадському житті. На факультеті ПВПК М.В. Мірошниченко та О.Ю. Ольшанський організовували роботу орфографічних груп для підвищення грамотності студентів, члени секції виступали на республіканських та союзних конференціях, дві наукові конференції було організовано безпосередньо в Слов'янському педінституті. При цьому О.Ю. Ольшанський продовжував виконувати обов'язки проректора із заочного навчання, а М.В. Мірошниченко три роки очолював місцевий комітет профспілки.

Нарешті в 1967 році цю секцію було реорганізовано в кафедру мови та літератури, що об'єднувала україністів та русистів під керівництвом доцента М. М. Радецької. З цього часу спостерігався повільний, але постійний розвиток кафедри: вона поповнювалася, накопичувала педагогічний та науковий потенціал, створювала необхідні передумови для відновлення філологічного факультету.

Кафедра мови та літератури в 1970 році налічувала 9 членів, троє із них мали наукові ступені кандидатів наук і звання доцентів – М.М. Радецька, М.В. Мірошниченко, Д.М. Кравчук. Останній із 1971 року виконував обов'язки декана факультету підготовки вчителів початкових класів, а з вересня 1974 року – проректора із заочного навчання інституту. Упродовж 70-х років кафедру поповнили такі фахівці як В.Т. Горбачук, Л.Д. Нечай, С.І. Цетляк, Л.В. Пашко, І.І. Бологов, Л.М. Висоцька, М.М. Полякав, В.А. Глущенко, О.С. Пугач. На кафедрі проводилася активна науково-дослідна робота, багато студентів-випускників захищали дипломні дослідження мовознавчої та літературознавчої тематики. Кращим випускникам видавалися офіційні рекомендації, згідно з якими вони могли викладати в школах мову та літературу.

З листопада 1971 року завідувачем кафедри мови та літератури було призначено доцента, кандидата педагогічних М.В. Мірошниченка, а у серпні 1972 його змінив на ній доцент, кандидат педагогічних наук І. І. Бологов. Він керував кафедрою до 1977 року, коли посаду почала обіймати кандидат педагогічних наук, доцент Лідія Дмитрівна Нечай.

У 1978 році відбувся розподіл кафедри мови та літератури на дві: кафедру української мови та літератури (завідувач – доц. Л.Д. Нечай) та кафедру російської мови та літератури (завідувач М.М. Поляков).

У 1984 році посаду завідувача кафедри української мови та літератури посів кандидат педагогічних наук В. Т. Горбачук і досить довгий час – 14 років – кафедра працювала під його проводом.

Завдяки зусиллям кафедри української мови і літератури на чолі з професором В.Т. Горбачуком з 1994 року при факультеті ПВПК почало працювати відділення української мови і літератури.

На часі було відкриття філологічного факультету, яке й відбулося 4 липня 1996 року. Відродження факультету пов’язане з ім’ям професора В.Т. Горбачука.

Значну роль у підготовці науково-педагогічних кадрів для викладання філологічних дисциплін на факультеті, підвищенні їхнього кваліфікаційного рівня сприяло відкриття в 1992 р. під керівництвом проф. В.Т.Горбачука аспірантури зі спеціальності "українська мова".

Частина викладачів кафедри навчається в аспірантурах інших ВНЗ і наукових установ. Допомогу в підготовці кадрів факультету надають доктор історичних наук, академік А.А. Скрипник (Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології ім. М. Рильського НАН України), доктор філологічних наук, академік НАН України В.Г. Дончик (Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України), доктор філологічних наук, провідний співробітник Інституту літератури ім.Т.Г. Шевченка НАН України Н.В. Зборовська, доктор філологічних наук, професор К.Г. Городенська (Інститут української мови НАН України), доктор філологічних наук, професор П.Ю.Гриценко (Інститут української мови НАН України), доктор педагогічних наук, професор Л.М. Паламар (Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка), доктор філологічних наук, професор А.П. Загнітко (Донецький національний університет), доктор філологічних наук, професор Є.С.Отін (Донецький національний університет), доктор філологічних наук, професор А.М.Поповський (Дніпропетровська національна юридична академія) та ін. Це дозволяє готувати висококваліфікованих спеціалістів для кафедри української мови та літератури.

З 1996 року певних змін зазнав і керівний склад факультету та кафедр, що входять до його складу. Очолюючи кафедру української мови та літератури з 1984 року і філологічний факультет з 1996 року, В.Т. Горбачук у 1998 році передав керівництво кафедрою кандидату філологічних наук Н.І.Овчаренко. 

Від 2014 року завідувачем кафедри є доктор наук із соціальних комунікацій, професор О.Л. Біличенко.

Накопичено значний досвід. Тісний зв'язок із базовими закладами освіти, налагоджений на кафедрі, сприяє одержанню відомостей про сучасні вимоги до фахівців означеного профілю, визначенню параметрів професійної компетенції та нормативів конкурентоспроможності майбутніх спеціалістів, дозволяє прогнозувати кадровий попит на місцях і завдяки цьому оптимізувати профіль і структуру вузівської підготовки філологів-фахівців.

При факультеті функціонував науково-дослідний центр "Південна Слобожанщина" (науковий керівник – професор В.Т.Горбачук). З різних причин наш реґіон, що охоплює північ Донецької, Луганської областей та південь Харківської, у діалектному, фольклорному, етнографічному аспектах являв собою білу пляму на карті України. Працівниками центру проведено низку наукових експедицій, у яких брали участь, крім викладачів кафедри української мови та літератури та студентів, також наукові співробітники НАН України.

Співробітники наукового центру "Південна Слобожанщина" вже зібрали внаслідок польових експедицій багато фактичного матеріалу. На його основі підготовлено низку наукових досліджень. Є.М. Ткаченко, Р.М. Падалка, С.М. Швидкий, Л.М. Тищенко та захистили із зазначеної проблеми кандидатські дисертації.

Зараз уже на карті Південної Слобожанщини з'явилася мережа обстежених населених пунктів. Підкреслимо надзвичайну важливість і актуальність проведених викладачами та студентами українознавчих досліджень. Цікавими та науково важливими є й результати досліджень сучасних етнолінгвальних процесів. Вони відбиті в матеріалах етнографічного музею, що його організував С.М. Швидкий.

За темами наукових досліджень викладачі кафедри постійно публікуються у збірках наукових праць обласних, всеукраїнських, міжнародних конференцій.

Сучасна кафедра української мови та літератури – це не лише потужна внутрішньо розгалужена структура університету, але й повноцінний колектив однодумців, людей ініціативних, небайдужих. Якісне зростання кафедри виявляється, зокрема, у покращенні науково-методичного потенціалу, активному захисті дисертацій, участі викладачів у багатьох культурно-громадських заходах на рівні міста й за його межами. І як наслідок цього – конкурс на спеціальності філологічного спрямування є стабільним та одним з найбільших в університеті.