Кафедру було організовано 1 грудня 2010 року. Завідувач кафедри – доктор філологічних наук, професор Глущенко Володимир Андрійович, який упродовж багатьох років плідно займається педагогічною, виховною, науковою роботою. Його педагогічний досвід у поєднанні з надзвичайними людськими рисами характеру дозволяє вдало організувати роботу кафедри, про що свідчать її високі показники, зокрема, з наукової роботи.

На кафедрі працюють досвідчені викладачі й лаборанти:

1. Глущенко Володимир Андрійович
2. Коротяєва Ірина Борисівна, кандидат педагогічних наук, доцент.
3. Маторіна Наталя Михайлівна, кандидат філологічних наук, доцент.
4. Ананьян Еліна Львівна, кандидат педагогічних наук, доцент.
5. Капніна Галина Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент.
6. Орел Анна Сергіївна, кандидат філологічних наук, доцент.
7. Піскунов Олександр Вікторович, кандидат філологічних наук, доцент.
8. Роман Вікторія Володимирівна, кандидат філологічних наук, доцент.
9. Лях Оксана В’ячеславівна, кандидат педагогічних наук, доцент.
10. Ніколайчук Анна Сергіївна, кандидат філологічних наук, старший викладач.
11. Руденко Марина Юріївна, кандидат філологічних наук, старший викладач.
12. Мусатова Яна Андріївна, старший лаборант.
13. Непран Анна Сергіївна, лаборант.

Наукові досягнення кафедри представлено різноманітною проблематикою:

1. Проблеми методології та історіографії мовознавства (германістика, славістика).
2. Інтенсифікація використання інноваційних технологій навчання іноземних мов (англійської, німецької) студентів ОП Середня освіта. Мова і література (англійська)), Середня освіта. Мова і література (англійська, німецька)), Філологія (Германські мови та літератури, переклад включно, англійська – перша)
3. Актуальні проблеми германської філології та перекладознавства.
4. Лінгводидактичні проблеми формування культури російського мовлення в умовах білінгвізму.

На базі кафедри функціонує Міжгалузева наукова лабораторія «Методологія та історіографія мовознавства» (разом з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), яку очолює проф. Глущенко В. А. У складі лабораторії працюють 7 викладачів кафедри.

На кафедрі діє постійна аспірантура із спеціальності 035 – Філологія (керівник – проф. Глущенко В. А.). Захищено 24 кандидатські дисертації.

Протоколом № 2 засідання Вченої ради ДДПУ від 25.10.2012 зафіксовано створення наукової школи «Методологія та історіографія мовознавства» під керівництвом В. А. Глущенка.

Викладачі кафедри активно залучають студентів до науково-дослідницької роботи, про що свідчить низка лінгвістичних гуртків під керівництвом проф. Глущенка В. А., доц. Маторіної Н. М., доц. Коротяєвої І. Б., доц. Ананьян Е. Л., доц. Капніної Г. І., доц. Орел А. С., доц. Піскунова О. В., доц. Роман В. В., доц.Лях О. В., канд. філол. наук Руденко М. Ю, канд. філол. наук Ніколайчук А. С. У межах цих гуртків розглядаються такі проблеми, як лінгвістика тексту та проблеми перекладу, питання сучасної російської літературної мови, інноваційні підходи в навчанні іноземних мов на сучасному етапі розвитку освіти, стилістика та інтерпретація тексту, порівняльна лексикологія англійської та української мов, німецькомовні країни, російська орфографія, проблеми сучасної лінгвістики тощо.

У далекому 1993 р. на кафедрі російської мови та літератури Слов’янського педінституту почав видаватися науковий збірник «Проблемы русского языка, русской литературы и методики их преподавания в школе и вузе». Початок був важким. 1-й випуск (1993) містив лише 6 статей, а обсяг збірника був 85 сторінок. Але найтяжче зачати, а потому вже легше йде! З 1993 по 1997 рр. вийшло чотири випуски збірника. Починаючи з 1998 р. збірник почав називатися «Теоретические и прикладные проблемы русской филологии» (головний редактор проф. В. А. Глущенко, науково-технічний редактор доц. Н. М. Маторіна). У період з 1998 р. по 2012 р. вийшло 19 випусків збірника → з 5-го по 23-й; у випусках 7–20 могли публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукого ступеня доктора й кандидата наук. З утворенням кафедри германської та слов’янської філології (2010) саме ця кафедра стала базовою при підготовці збірника. У 2014 р. збірник «Теоретические и прикладные проблемы русской филологии» було перетворено в збірник наукових праць «Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології». До останнього часу (випуски 1–10) збірник був фаховим виданням. Підкреслимо, що в збірнику на всіх етапах його існування активно друкувалися викладачі всіх кафедр філологічного факультету (й представники інших факультетів), докторанти, аспіранти, студенти, шкільні вчителі, працівники органів управління освітою, а також викладачі інших ЗВО (і не тільки України!) та наукових установ. Назву збірника можна побачити в багатьох авторефератах докторських і кандидатських дисертацій! Найближчим завданням є включення збірника в категорію «Б» наукових фахових видань України, до чого докладається максимум зусиль.

У 2009 році на філологічному факультеті ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» було розпочато випуск наукового збірника матеріалів науково-практичних конференцій викладачів і студентів факультету. Серед членів редакційної колегії збірника – завідувач кафедри германської та слов’янської філології професор, доктор філологічних наук В. А. Глущенко й доцент кафедри ГСФ, кандидат філологічних наук Н. М. Маторіна. Наталя Михайлівна є також відповідальним редактором і укладачем збірника (і, як відзначив проф. Володимир Глущенко, його крилами!).

У травні 2020 року вийшов друком дванадцятий випуск збірника «Перспективні напрямки сучасної науки та освіти» (у чотирьох частинах). У межах конференції започатковано засідання круглого столу «Нова українська школа: теорія і практика (обмін досвідом)» з публікацією тез доповідей у збірнику матеріалів конференції.

Видання репрезентує загальні тенденції розвитку сучасної філології, як-от: містить наукові розвідки з україністики, русистики, історії української, російської та зарубіжної літератури; з педагогічних проблем, зокрема з питань методики викладання мови та літератури в школі й виші. Особливу увагу привертають статті, присвячені функціонуванню текстів (відповідно до певних контекстів) та культурологічним проблемам. Тематику таких наукових студій зумовлюють часткові напрями сучасного мовознавства та літературознавства, тому вони є актуальними як для викладачів, студентів та аспірантів педагогічних ЗВО, так і для вчителів загальноосвітніх шкіл.

Усього на сторінках дванадцяти випусків (21 частина) збірника опубліковано наукові доробки понад 1000 (!) авторів: викладачів, учителів загальноосвітніх закладів, аспірантів, магістрантів і студентів, учнів, які представляють майже весь Донецький регіон, інші області України (і навіть зарубіжжя).

Оприлюднення результатів наукових досліджень у збірнику надає можливість його авторам, насамперед аспірантам, магістрантам і студентам, апробувати їх і формує підґрунтя для подальших наукових розвідок.

Кафедра германської та слов’янської філології започаткувала проведення науково-практичних конференцій з актуальних проблем методології та історіографії мовознавства. Ініціатором проведення конференцій став завідувач кафедри професор Володимир Андрійович Глущенко; відповідальний секретар конференції та науковий редактор і укладач збірника матеріалів – доцент кафедри Наталя Михайлівна Маторіна. Слід відзначити, що на теренах України конференції такої проблематики не відбувалися з 1989 р.! Першу конференцію кафедра провела в 2010 р. (головою оргкомітету був в. о. ректора проф. С. М. Чуйко).

Організатори конференції: Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Київський університет ім. Бориса Грінченка, Львівський національний університет ім. Івана Франка, Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Донецький національний університет ім. Василя Стуса, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет».

У 2010 і 2013 рр. у м. Слов’янську було проведено Міжнародні науково-практичні конференції «Методи лінгвістичних досліджень» і «Методологія та історіографія мовознавства». У 2016 р. кафедра германської та слов’янської філології оголосила про започаткування періодичних (щорічних!) науково-практичних Інтернет-конференцій з методології та історіографії мовознавства (голова оргкомітету – ректор ДДПУ проф. С. О. Омельченко). За результатами роботи конференцій в мережі Інтернет публікуються матеріали тез доповідей. У ювілейному для кафедри 2020 році проведено VII науково-практичну Інтернет-конференцію «Методологія та історіографія мовознавства» (м. Слов’янськ, 21–22 жовтня 2020 р.).

Кафедра германської та слов’янської філології приділяє особливу увагу міжнародній діяльності, зокрема взаємодії із зарубіжними ЗВО. Діють договори з Вітебським державним університетом ім. П. Машерова (Білорусь) і Університетом ім. Адама Міцкевича в Познані (Польща); форми взаємодії кафедри із зарубіжними партнерами різноманітні! Проф. В. А. Глущенко упродовж семестру викладав українську мову в Познані. У 2018 р. Володимир Андрійович прослухав 120-годинний курс із сучасної польської мови при «Інституті розвитку міжнародної срівпраці» (м. Познань), а в 2020 р. разом з багатьма колегами по кафедрі – курси з польської мови при Жешувському університеті. Курси підвищення кваліфікації Міністерства освіти, науки і досліджень Австрії (програма «Культура та мова») на тему «Країнознавство на заняттях з німецької мови як іноземної» в активі доцента Г. І. Капніної (2018). Доц. І. Б. Коротяєва пройшла стажування, присвячене новітнім методам навчання (120 годин) при Малопольській школі громадської адміністрації та Університеті економіки в Кракові (2020), а канд. філол. наук А. С. Ніколайчук – 108-годинне стажування (курс «Філологія») при «Інституті розвитку міжнародної срівпраці», м. Познань (2017). Курси підвищення кваліфікації за темою «Психопедагогіка творчості» (Академія менеджменту та адміністрації в м. Ополе, Польща) в активі доц. О. Г. Гавриш (2016). Науково-педагогічне стажування в Північному університетському центрі у м. Бая-Маре (Румунія) на тему «Ефективні методи викладання філологічних наук у закладах вищої освіти» (2020, 180 годин) пройшла канд. філол. наук М. Ю. Руденко.

Виграла гранти й брала участь у низці зарубіжних семінарів і конференцій з відвідуванням Німеччини доц. Г. І. Капніна. Це семінар «Методика і дидактика на заняттях з німецької мови як іноземної» (2016), 46-а конференція з питань німецької мови як іноземної та другої іноземної, а також  семінар з підвищення кваліфікації на тему «Техніки наукового дослідження та презентації» (2019), семінар «Мовна анімація на міжнародних зустрічах» (2019).

Стипендіатами Німецької служби академічних обмінів (DAAD) були Г. І. Капніна і двічі – О. Г. Гавриш.

Німецькі партнери цінують активність викладачів кафедри германської та слов’янської філології. Зокрема, Goethe-Institut тричі дарував кафедрі німецькомовну навчальну літературу й настільні дидактичні ігри для студентів!

Приємно відзначити, що доценти кафедри І. Б. Коротяєва та Е. Л. Ананьян є членами громадської організації «Асоціація викладачів англійської мови «TESOL-Ukraine», а доцент В. В. Роман – Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної в Україні (IATEFL в Україні). Доц. Г. І. Капніна, провідний в ДДПУ викладач німецької мови, входить в Асоціацію українських германістів і очолює осередок германістів північного регіону Донецької обл.

Додамо до цього: кафедра германської та слов’янської філології багато років є колективним членом Міжнародної асоціації викладачів російської мови та літератури. І тут зроблено дуже багато! Нас знають і цінують.

Необхідно підкреслити: кафедра германської та слов’янської філології створювалася як випускова, була такою з першого дня свого існування й залишається донині. Отже, кафедра є відповідальною за акредитацію вже наявних спеціальностей та освітніх програм, а також за ліцензування нових. Над цим успішно працюють упродовж десяти років всі її викладачі, забезпечуючи навчальним навантаженням не лише себе, а й багатьох колег з різних кафедр університету. Серед досягнень кафедри є пройдені на відмінно акредитації спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (англійська, німецька)) першого (бакалаврського) рівня, 014 Середня освіта (Мова і література (англійська)) другого (магістерського) рівня, 014 Середня освіта (Мова і література (російська)) першого (бакалаврського) рівня, акредитація освітньої програми «Середня освіта (Мова і література (російська)) другого (магістерського) рівня. У 2016 р. кафедра започаткувала на філологічному факультеті нову спеціальність 035 Філологія, проліцензувавши третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти (аспірантуру). Продовженням розвитку нового напряму стало ліцензування у 2017 р. другого (магістерського) рівня за спеціальністю 035 Філологія та створення кардинально нової для педагогічного ЗВО освітньої програми «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно))», а ще через рік – освітньої програми «Філологія (германські мови та літератури (переклад включно)), перша – англійська» для бакалаврів. По даним на 15 січня 2021 року, кафедра є відповідальною за 7 освітніх програм з 11, що діють на філологічному факультеті.

Ось що каже завідувач кафедри проф. В. А. Глущенко: «Дякую всім викладачам кафедри, її лаборантам за самовіддану роботу. Особливо хочу відзначити внесок у спільну справу кандидата філологічних наук, доцента Анни Орел. Багато в чому саме завдяки творчій праці Анни Сергіївни кафедра змогла подолати всі перешкоди й досягти значних результатів. Анна Орел є справжнім віртуозом! Вона робить все швидко й дуже якісно – звичайно, за допомогою колег. Наші успіхи – це наша мотивація створювати нове, актуальне й корисне!».

Слід відзначити широке різноманіття навчальних і навчально-методичних посібників, а також методичних рекомендацій, створених і створюваних кафедрою.

1. З відкриттям нової спеціальності 035 Філологія (германські мови та літератури (переклад включно)) перед викладачами кафедри постало завдання створити навчально-методичну базу підготовки фахівців за цим напрямом. Так з’явилися сучасні посібники з проблем перекладу з англійської й німецької мов українською та з української мови англійською й німецькою (доценти Е. Л. Ананьян, В. В. Роман, О. В. Лях).

2. Невіддільною частиною навчального процесу за спеціальністю 014 Середня освіта (Мова і література (англійська)) також стали підготовлені викладачами кафедри методичні рекомендації, навчальні та навчально-методичні посібники (проф.. Глущенко В. А., доценти І. Б. Коротяєва, Е. Л. Ананьян, Г. І. Капніна, О. В. Лях, канд. філол. наук М. Ю. Руденко).

3. Навчально-методичні матеріали з проблем російської мови та методики її викладання, підготовлені завідувачем кафедри германської та слов’янської філології проф. В. А. Глущенком і доц. Н. М. Маторіною, відомі за межами ДДПУ й активно використовуються у навчальному процесі. Це стосується й широко відомого навчального посібника «Из жизни слов русского языка» (автори – професори О. Ю. Ольшанський, В. А. Глущенко, Л. О. Бикова, Н. П. Матвєєва, доценти Н. М. Маторіна, Ю. В. Ледняк), опублікованого в попередні роки. Ця книга, що вийшла друком у десяти випусках, не має аналогів у русистиці!

4. Для всіх спеціальностей філологічного факультету підготовлено навчальні посібники із вступу до мовознавства та історії компаративістики, із загального мовознавства, а для спеціальності 035 Філологія – і з методології філологічних наук і основ лінгвістичної історіографії (проф. В. А. Глущенко, доц. А. С. Орел, канд. філол. наук М. Ю. Руденко).

Виховна робота викладачів кафедри германської та слов’янської філології зі студентами (майже всі викладачі є кураторами) передбачає пріоритетні напрями національно-патріотичного, морально-правового, художньо-естетичного, трудового, фізичного, екологічного виховання і здійснюється за такими аспектами: організаційно-методологічне забезпечення; культурно-просвітницька робота та організація студентського дозвілля; національне виховання; соціально-виховна робота; робота органів студентського самоврядування.

Кафедра бере участь у громадських, спортивних, розважальних заходах. Це концерти, вечори поезії, зустрічі з поетами й прозаїками (у тому числі з членами Національної спілки письменників України), відвідування військової частини, тренінги педагогічної майстерності, змагання з боулінгу та ін. Незважаючи на карантин, кафедра продовжує проводити активну виховну роботу. І хоча виховні години під час карантину проводяться дистанційно, куратори знаходять можливості зробити їх змістовними й цікавими.

Великою популярністю на факультеті користується Halloween. Тут завжди наявний креатив!

Восени 2017 року з ініціативи декана філологічного факультету доцента Н. І. Овчаренко було створено ансамбль викладачів «ФілЛінг’s». Візитною карткою ансамблю стала українська пісня «Несе Галя воду». Але викладачі-філологи не просто виконали відому пісню! Вони зробили переклади частини куплетів – і пісня зазвучала чотирма мовами: українською, російською, англійською, німецькою. Звичайно, вийшло дуже весело!

Вагомим виявився внесок кафедри германської та слов’янської філології (професор В. А. Глущенко й доценти Г. І. Капніна та О. В. Лях). Ансамбль «ФілЛінг’s» бачила й чула вся філологічна Україна!

З утворенням у Слов’янську Центру культури й духовності «Слов’янщина» завідувач кафедри германської та слов’янської філології професор Володимир Глущенко посів почесну посаду віце-президента Центру. З ініціативи й за участю нашого колеги було проведено низку цікавих заходів, зокрема вечір, присвячений поетові Д. Самойлову, вечір поезії й авторської пісні «Эти поэтические 70-е», презентації поетичних збірок В. А. Глущенка «Ощущение доброго ветра», «Дорога обетованная», «И слово дал Ты мне, Господь», «К небесам и птицам», творчу зустріч із письменниками – членами редколегії славнозвісного журналу «Радуга», що завітав до слов’янців з нашої столиці тощо. Переважна більшість цих заходів відбулася в стінах ДДПУ й за участю викладачів, аспірантів і студентів нашого ЗВО.

Програма розвитку кафедри ГСФ 2021-2025 рр.

І. Навчальна робота

Упродовж 2021 – 2025 рр. силами викладачів кафедри германської та слов’янської філології забезпечуватиметься читання передбачених освітніми програмами навчальних дисциплін  на третьому (освітньо-науковому), другому (магістерському) та першому (бакалаврському) рівнях вищої освіти за спеціальностями: 035 Філологія (спеціалізація «Загальне мовознавство»); 014 Середня освіта (Мова і література (англ.)); 014 Середня освіта (Українська мова і література), 014 Середня освіта (Мова і література (англ.)); 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно)); 014 Середня освіта (Мова і література (рос.)); 014 Середня освіта (Мова і література (англ., нім.)); 014 Середня освіта (Українська мова і література), 014 Середня освіта (Мова і література (англ., нім.)); 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська). Заплановано проведення різних видів практик.

За умови карантину передбачено читання лекцій, проведення практичних занять, екзаменів і заліків у режимі онлайн. Планується використання комплексу методів навчання, передбачено урізноманітнення структури лекційних і практичних занять, поєднання на заняттях інноваційних освітніх технологій з формами та методами роботи, уже випробуваними життєвим досвідом; планується раціонально організовувати самостійну роботу студентів, використовувати цікавий ілюстративний матеріал тощо. Заплановано своєчасну підготовку пакетів кваліфікаційних завдань для Державної атестації здобувачів магістерського та бакалаврського рівнів, програм до фахових та додаткових фахових випробувань зі спеціальностей 014 Середня освіта, 035 Філологія, екзаменаційних білетів.

ІІ. Методична робота

Заплановано акредитацію освітніх програм: на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти – Філологія (2024 р.); на другому (магістерському) рівні вищої освіти – Середня освіта (мова і література (англ.)) (2022 р.), Середня освіта (мова і література (рос.)) (2023 р.), Філологія (германські мови та літератури (переклад включно)) (2024 р.); на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти – Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) (2024 р.).

Упродовж 2021 – 2025 рр. будуть своєчасно готуватися методичні матеріали для лекційних і практичних занять, для поточного та підсумкового контролю, буде здійснено підготовку до лекційних і практичних занять, складено екзаменаційні білети, будуть розроблені програми практик. Будуть рецензуватися навчальні посібники та освітні програми. Планується взаємовідвідування занять викладачів кафедри, під час карантину – в режимі онлайн. Буде підготовлено пакети комплексних контрольних робіт. Будуть створені й підтримуватимуться нові дистанційні курси.

Буде складено нові й будуть оновлюватися існуючі ОП, робочі програми й силабуси навчальних дисциплін у межах семи ОП: на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти – Філологія; на другому (магістерському) рівні вищої освіти – Середня освіта (мова і література (англ., нім.)), Середня освіта (мова і література (рос.)), Філологія (германські мови та літератури (переклад включно)); на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти – Середня освіта (мова і література (англ., нім.)), Середня освіта (мова і література (рос.)), Філологія (германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська). Плануються зустрічі зі стейкхолдерами, з працівниками відділу ліцензування та акредитації ДДПУ; заплановано участь у нарадах з питань акредитації.

Проф. Глущенко В. А., доц. Ананьян Е. Л., Роман В. В., Маторіна Н. М., Орел А. С., Піскунов О. В. працюватимуть як гаранти освітніх програм; інші викладачі кафедри  – у робочих групах і фокус-групах.

Викладачами кафедри буде підготовлено й опубліковано не менш ніж 40 навчальних і навчально-методичних посібників і методичних рекомендацій для студентів.

Планується підвищення кваліфікації викладачів кафедри обсягом 6 кредитів (180-годинне стажування у ЗВО України та зарубіжжя, участь у  вітчизняних і зарубіжних онлайн-курсах, вебінарах і семінарах з підвищення кваліфікації).

Буде вдосконалюватися діяльність викладачів за спеціальністю у формі участі в професійних та громадських об’єднаннях.

ІІІ. Наукова робота

Упродовж 2021 – 2025 рр. планується розвивати наукову школу «Методологія та історіографія мовознавства», вдосконалювати роботу Міжгалузевої наукової лабораторії.

У питанні перспективного плану розвитку інноваційної інфраструктури робитиметься акцент на кадрову підсистему, яка забезпечуватиме підготовку висококваліфікованих кадрів; отримання, оновлення бази знань; набуття досвіду; підвищення кваліфікації; розвиток практичних навичок; зростання компетентності фахівців. Пріоритетною є підготовка наукових кадрів. У 2022, 2023 і 2024 рр. заплановано захисти кандидатських дисертацій аспіранток кафедри германської та слов’янської філології Безбородої В. І., Лихачової А. В., Пятковської Т. А., спеціальність 035 – Філологія, науковий керівник – проф. Глущенко В. А.

Пріоритетними темами науково-дослідної роботи кафедри заплановано: «Проблеми методології та історіографії германського та слов’янського мовознавства», «Інтенсифікація використання інноваційних технологій навчання іноземних мов (англійської, німецької) студентів спеціальностей 014 Середня освіта (Мова і література (англ.)), 014 Середня освіта (Мова і література (англ., нім.)) магістерського і бакалаврського рівнів», «Актуальні проблеми германської філології», «Культура російського мовлення в умовах білінгвізму».

Планується активізувати процес збільшення друкованої наукової продукції за кордоном, особливо у наукових виданнях з імпакт-фактором та в науковій періодиці, що індексується у міжнародних базах даних Web of Science і Scopus (заплановано опублікувати 10 позицій), в інших виданнях, що входять до наукометричних баз даних (20 позицій). У національних фахових виданнях категорії «Б» планується опублікувати не менш ніж 90 праць. Заплановано й публікацію 110 науково-популярних статей. У планах кафедри також дві індивідуальні монографії.

У межах перспективного плану розвитку заплановано визнання науково-методичного збірника «Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології» як національного фахового видання категорії «Б».

Значну увагу буде приділено дослідницькій діяльності молодих учених (доц. О. В. Лях, ст. викл. М. Ю. Руденко). Планується збільшення кількості й підвищення якості їхніх публікацій (у тому числі у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus і Web of Science), активна участь молодих учених у міжнародних проєктах.

Перспективний план розвитку щодо дослідницької інфраструктури передбачає активну участь професорсько-викладацького складу кафедри у процесі об’єднання наукових установ та закладів вищої освіти з метою оптимального використання спільних ресурсів (кадрів, матеріалів, технічного забезпечення) та координації їхнього ефективного впровадження для проведення наукових досліджень.

З метою впровадження змін та розбудови середовища для академічної доброчесності заплановано провести просвітницькі заходи у різному форматі, впровадити новітні міжнародні практики академічної доброчесності з обов’язковим залученням студентства та розробити навчальні, методичні та інформаційні матеріали, присвячені академічній доброчесності.

З метою популяризації наукових досліджень кафедри планується активізувати використання інноваційних технологій, інтернет-ресурсів (форуми, блоги, фейсбук, е-пошта, поштові розсилки, технологія колективної роботи над документом (вікі), система публікації книг, захищених від копіювання, а також спеціальні професійні сайти та програми); заплановано підтримувати ці ресурси як продуктивну платформу для нових досліджень та обміну прогресивним науково-практичним досвідом.

Співпрацю кафедри з представниками бізнесу та промисловості планується організувати за такими форматами: універсальні – ярмарок вакансій, спонсорство під час організації та проведення конференцій, взаємодія з відділом працевлаштування випускників;  специфічні короткострокові – одиничні лекції, спеціалізовані курси, конкурси; специфічні довгострокові – виробнича практика та стажування. Форми, що представлені вище, дозволять усунути розрив між ринком праці та ринком освіти, між потребою у кваліфікованій робочій силі та її пропозицією. Колаборація буде спрямована на підготовку висококваліфікованих фахівців-перекладачів, які відповідають запитам компаній та підприємств. Планується спільна розробка освітніх програм, курсів та спільне видання навчальних матеріалів для студентів, які навчаються за спеціальністю 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно)).

Кафедра буде продовжувати активно співпрацювати з Інститутом російської філології Університету ім. Адама Міцкевича в Познані (Польща) і Вітебським державним університетом ім. П. Машерова (Білорусь). Також планується розширити зв’язки з іншими навчальними закладами зарубіжжя й Науковим товариством імені Шевченка у США та долучитися до просвітницької діяльності цієї науково-культурної громадської організації.

Планується вдосконалення організації та проведення щорічної науково-практичної Інтернет-конференції «Методологія та історіографія мовознавства» (м. Слов’янськ, жовтень) і щорічної Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції «Перспективні напрямки сучасної науки та освіти» (м. Слов’янськ, травень), підвищення якості публікацій у збірниках матеріалів цих конференцій (проф. В. А. Глущенко, доц. Н. М. Маторіна). Заплановано активніше залучати до участі в конференціях студентів і зовнішніх стейкхолдерів.

Учене звання доцента мають отримати 5 викладачів.

Удосконалюватиметься керівництво студентськими науковими гуртками; буде поглиблюватися робота з підготовки завдань для студентської олімпіади з англійської та німецької мов, з підготовки студентів до участі в олімпіадах; робота у складі журі І етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з англійської та німецької мов і у складі журі Всеукраїнської учнівської олімпіади та  Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів.

ІV. Організаційна робота

Планується удосконалення чіткого, повного й своєчасного виконання викладачами кафедри індивідуальних планів. Заплановано роботу проф. Глущенка В. А. у складі вченої ради ДДПУ і вченої ради філологічного факультету як члену цих рад і роботу викладачів кафедри у складі ради філологічного факультету, а також участь проф. Глущенка В. А. і науково-педагогічних працівників кафедри в роботі науково-методичної ради університету. Заплановано участь викладачів кафедри в підготовці агітаційних матеріалів (профорієнтаційна робота), зокрема профорієнтаційних буклетів філологічного факультету, у зустрічах з учителями й майбутніми абітурієнтами в школах, у проведенні Дня відкритих дверей. Значну увагу буде приділено чергуванню викладачів кафедри у студентському гуртожитку.

Планується вдосконалення роботи кураторів в академічних групах здобувачів магістратури та бакалаврату філологічного факультету (розробка та подання плану виховної роботи, ведення журналу куратора, підготовка звіту з виховної роботи за навчальний рік, підготовка та проведення кураторських годин згідно з графіком,  робота з ліквідації академзаборгованостей студентів тощо).

Виховна робота кафедри германської та слов’янської філології зі студентами передбачатиме пріоритетні напрями національно-патріотичного, морально-правового, художньо-естетичного, трудового, фізичного, екологічного виховання і здійснюватиметься за такими аспектами: організаційно-методичне забезпечення; культурно-просвітницька робота, організація студентського дозвілля; національне виховання; соціально-виховна робота; робота органів студентського самоврядування. Кафедра братиме активну участь у виховних, громадських, спортивних, розважальних заходах.

Буде проводитися системна робота щодо збільшення науково-педагогічними працівниками кафедри досягнень у професійній діяльності, визначених у п. 38 Ліцензійних умов.

 - Досягнення студентів. Керівництво студентами, які посіли призові місця на І етапі Всеукраїнської студентської олімпіади, Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт

Викладачі кафедри германської та слов’янської філології здійснювали наукове керівництво студентами, що посіли призові місця на I етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з англійської мови. Серед призерів останніх років (2017–2020) можна назвати бакалаврів і магістрів ОП Мова і література (англійська), ОП Українська мова і література. Мова і література (англійська) та ОП Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська). Це Горбунова А., Рябкін О., Гусятникова Р., Ейзенгравдін В., Гребенюк К., Чебан Є., Півень С. (науковий керівник доц. Ананьян Е. Л.), Непран А. (наукові керівники Роман В. В., Лях О. В.), Киркач Д. (науковий керівник доц. Голуб О. М.), Тернова А., Гриценко М. (науковий керівник доц. Піскунов О. В.), Лунгу Ю., Годунова Н., Логвінов Р., Чернова К., Арцибашев А., Стрельніков О., Мішин Д. (науковий керівник доц. Роман В. В.).

Серед призерів 2017–2020 років на I етапі Всеукраїнської студентської олімпіади з німецької мови. можна назвати бакалаврів і магістрів ОП Мова і література (англійська) та ОП Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська) Зінченко С., Годунова Н.,Тернова А., Рябкін О., Кандиба Г., Краснокутська В., Лунгу Ю., Кобалія С., Ейзенгравдін В., Будник С., Гребенюк А., Мішин Д., Гапанович О. (науковий керівник доц. Капніна Г. І.).

Переможницею I етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з англійської мови (2018–2019 н. р.) стала студентка 1 курсу магістерського рівня вищої освіти ОП Мова і література (англійська) Кандиба Г. (науковий керівник доц. Ананьян Е. Л.).

Досягнення студентів. Публікації студентів (у співавторстві з викладачами) у фахових виданнях України:

Ананьян Е. Л., Кандиба Г. А. Комунікативно-прагматичні можливості  використання сталих словесних комплексів на сторінках англомовного газетно-публіцистичного стилю.  Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія». Одеса, 2018. Вип. 36. Т. 2. С. 15–18.

Ананьян Е. Л., Чернова К. А. Суспільно-політична лексика як презентер реалій американського суспільства (на матеріалі американських ресурсів медіамовлення). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія». Одеса, 2018. Вип. 37. Т. 2. С. 4–7.

Ананьян Е. Л., Регунова В. О. Роль автентичної мемуарної літератури у процесі формування професійних компетенцій майбутнього філолога. Науковий вісник  С. 4–6.

Коротяєва І. Б., Жукова М. К. Проблеми формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції у мовному ВНЗ. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2018. Вип. 6. С. 224–231.

Korotiaieva I. B., Strelchenko A. Technology of cooperative learning and group work in the ESL classroom. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2018. Вип. 7. С. 145–152.

Коротяєва І. Б., Кандиба Г. Використання технології інтелект-карт у викладанні практичного курсу англійської мови у мовному ВНЗ. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 8. С. 58–67.

Коротяєва І. Б., Кандиба Г. Явище культурного шоку в контексті формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетенції студентів мовних спеціальностей. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 9. Ч. ІІ. С. 49–59.

Korotiaieva I. B., Bikezina A. D. English language teacher professional development. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2020. Вип. 10. Ч. ІІ. С. 24–30.

Роман В., Куренна К. Методичні основи та особливості навчання іншомовного письма у ВНЗ. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2017. Вип. 4. С. 117–127.

Роман В., Лунгу Ю. Дослідження адаптації лексичних запозичень у мові-реципієнті (кінець XIX – перша половина XX ст.). Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 9. Ч. І. С. 25–35.

Маторина Н. М., Стрилец М. В. Развитие интереса студентов к лингвистическим знаниям (на материале орфографических словарей). Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2017. Вип. 5. С. 143–160.

Маторина Н. М., Стрилец М. В. О дидактических требованиях к видеоматериалам, используемым на занятиях по языку в педагогическом вузе. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2018. Вип. 6. С. 238–245.

Matorina N. M., Strilets M. V. Using modern techniques, technologies, methods and teaching facilities in educational process of pedagogical university (on the example of video content application). Духовність особистості: методологія, теорія і практика; Spirituality of a personality: Methodology, Theory and Practice: зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, Н.-д. ін-т духов. розв. людини, каф. «ЮНЕСКО». Сєвєродонецьк, 2018. Вип. 1 (82). С. 154–161.

Проскурін І. А., Маторіна Н. М. Лінгвофілософія постмодернізму. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2018. Вип. 6. С. 81–86.

Маторина Н. М., Пащенко В. А. Лексико-синтаксический способ словообразования: лингводидактический аспект. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2018. Вип. 7. С. 174–183.

Маторина Н. М., Погорелова А. О. Лексико-семантический способ словообразования: лингводидактический аспект. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2018. Вип. 7. С. 164–173.

Маторина Н. М., Вершинина А. В. К вопросу о классификации сложных предложений. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 8. Ч. І. С. 192–199.

Маторина Н. М., Пащенко В. А. Морфолого-синтаксический способ словообразования: лингводидактический аспект. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 8. Ч. ІІ. С. 96–104.

Маторина Н. М., Погорелова А. О. Сложные синтаксические конструкции: лингводидактический аспект. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 8. Ч. ІІ. С. 104–113.

Маторина Н., Пащенко В. Дидактический словообразовательный материал по русскому языку. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 9. Ч. ІІ. С. 80–86.

Маторина Н., Прудникова А. Об ортологии в прикладном аспекте. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2020. Вип. 10. Ч. ІІ. С. 49–59.

Лях О., Непран А. Лексичні особливості наукової статті // Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. А. Глущенка]. Слов’янськ: Вид-во Б. І. Маторіна, 2019. Вип. 9. Ч. ІІ. С. 111–117.

Досягнення випускників. Випускники, які працюють у ЗВО, школах, лінгвістичних центрах, міжнародних організаціях.

Серед випускників останніх років (2017–2020) можна відзначити магістрів ОП Мова і література (англійська) та ОП Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська).

Магістр Агеєв А. брав участь у двох проєктах Erasmus+, Неаполь та Софія; був учасником Молодіжного табору миру 2017 р. від Ради Європи у Страсбурзі, польсько-українського проєкту обміну у Глівіце, німецького історичного проєкту у Бремені та є активним учасником й організатором у проєктах німецько-українських зустрічей MeetUp. У 2018 р. Артур Агеєв став фіналістом всесвітнього конкурсу молодіжних есе, у 2019 р. – лауреатом спеціальної стипендії Наукового товариства ім. Тараса Шевченка у США.

Магістри Медяник Ганна та Лунгу Юлія є викладачами кафедри англійської філології Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ).

Випускниця Годунова Наталія працює консультантом з кадрових і адміністративних питань відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації «Представництво Сейв зе Чілдрен Інтернешнл в Україні»; магістр Жукова Марина є викладачем англійської мови у приватному підприємстві «Лінгвістичний Центр Prime-Time» (м. Слов’янськ).

У загальноосвітніх школах учителями англійської мови та зарубіжної літератури працюють випускники:

Фомичова О. С. – Краматорська загальноосвітня школа I–IІI ступенів № 11 Краматорської міської ради Донецької області;

Тужлова К. Ю. – Слов’янська загальноосвітня школа I–IІI ступенів № 6 Слов’янської міської ради Донецької області;

Ейзенгравдін В. Г. – Слов’янська спеціальна школа № 23 Донецької обласної ради;

Білоус О. М. – Малинівський заклад загальної середньої освіти I–IIІ ступенів Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області;

Гайворонська В. С. – Бахмутська загальноосвітня школа І–ІІ ступенів № 4 Бахмутської міської ради Донецької області

Участь у міжнародних проєктах (зав. кафедри, викладачі).

Кафедра германської та слов’янської філології подала заявки на призначення грантів Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка (США) для колективного дослідницького проєкту фундаментального наукового дослідження «Лінгвогенетичні методи в українському мовознавстві ХІХ ст. – 30-х рр. ХХ ст.» (керівник проф. Глущенко В. А., виконавець доц. Орел А. С.) і для індивідуального дослідницького проєкту фундаментального наукового дослідження «Порівняльно-історичний метод в українському мовознавстві» (70-і рр. ХІХ ст. – 30-і рр. ХХ ст.)» (виконавець проф. Глущенко В. А.).

Доц. Капніна Г. І. виграла гранти та взяла участь у проєктах «Країнознавство на заняттях з німецької мови як іноземної» (Австрія, 2018), «Техніки наукового дослідження та презентації» і «Мовна анімація на міжнародних зустрічах» (Німеччина, 2019). У 2021 році доц. Капніна Г. І. пройшла стипендійне стажування від Гете-Інституту на тему «Історія і культура пам’яті в Берліні».