Дістань з грудей бандури срібне серце... Саме ці слова стали лейтмотивом заходу, приуроченого до Дня Гідності і Свободи, який відбувся 22 листопада в читальній залі бібліотеки Донбаського державного педагогічного університету.

Організаторами виступили працівники бібліотеки й студенти-першокурсники філологічного факультету разом із доцентом кафедри української мови та літератури Галиною Іванівною Бондаренко. Із вступним словом до всіх присутніх звернулася Галина Іванівна, розповівши, що кобзарі – це українські народні співці, музики, які були творцями, хранителями й передавачами епічної традиції у формі історичних дум, пісень, релігійних піснеспівів, а також казок, переказів, що супроводжувалися грою на кобзі, лірі чи бандурі. У 1930-х рр. було розгорнуто кампанію проти українського націоналізму, а тому багато кобзарів було заарештовано, багато зникли без вісти. Примітно, що у вступному слові згадано таких відомих особистостей, як: Грицько Кобзар, Гнат Хоткевич та Іван Запорожченко.

Наостанок студенти факультету початкової, технологічної та професійної освіти емоційно виконали найзворушливішу українську пісню «Ніч яка місячна» та пісню на вірші Ліни Костенко «Вечірнє сонце, дякую за день».

Незважаючи на те, що ведучим цього чудового дійства трішечки не вистачило емоційності, проте захід видався хорошим та інформативним, у тому числі й для наших шановних гостей – студентів І курсу фізико-математичного факультету. І яскравим свідченням цього є поетичні рядки студентки філологічного факультету Лілії Фесенко, навіяні ніжними й зворушливими струнами бандури:

Хай музика чудова пролунає,

Хай забринить натягнута струна,

Хай серце ритм вистукує бандури...

Хай слухає людина Кобзаря!

Вероніка Чаус, студентка ІІІ курсу філологічного факультету