Знай, виховання – це важка робота,

Яка не припиняється й на мить.

І не важливо: чи якась скорбота,

Чи зовсім неохота й щось болить.

Тут головне постійно поруч бути

З підтримкою, розрадою завжди…

Метою виховання дитини з особливими освітніми потребами є формування особистості через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітті, її соціальний розвиток, формування елементарних знань, уявлень, практичних навичок, умінь, які гарантували б дитині адаптацію до життя, здатність орієнтуватися в ньому, адекватно реагувати на явища та події. Саме на з’ясування того, як вирішуються ці завдання у спеціальних закладах освіти, і була, насамперед, спрямована педагогічна практика студентів 2-го курсу як вихователя.

Протягом 2-х тижнів студенти працювали над реалізацією завдань, що були відображені у трьох напрямках: діяльність, спілкування, самосвідомість. В основу змісту практичної фахової підготовки студентів було покладено такі концептуальні підходи:

• виховання учнів на засадах гуманізму, людяності, визнання цінності людської особистості;
• посилення уваги до внутрішнього світу дитини, сприяння розвитку та реалізації її здібностей, фізичних і моральних якостей;
• розуміння гуманізації освіти як поступового переходу школи від інформаційної до діяльнісної моделі навчання;
• посилення уваги до внутрішнього світу дитини, створення сприятливих умов для подолання вторинних порушень, розвитку здібностей, фізичних і моральних якостей;
• співвіднесення змісту виховання із сучасними цілями навчання та виховання, врахування реальних можливостей дитини з метою досягнення відповідного рівня вихованості тощо.

На звітній конференції керівник педагогічної практики доцент Співак Л. А. подякувала керівництву СЗОШ №41 та СЗОШ №23 за надану допомогу в організації практики та узагальнила самоаналізи студентів, які були відображені у звітній документації, презентаціях та фотостендах. Переважна більшість студентів успішно впоралась із поставленими завданнями, виявила вміння працювати за різними корекційно-виховними та інноваційними методами, чітко формулювати тему, мету та завдання виховних заходів, планувати організацію групової та індивідуальної роботи учнів, передбачати результати їхньої діяльності.

Отже, студенти під час практики виявили належний рівень теоретичної і методичної підготовки. Головним результатом роботи студентів стало бажання продовжувати розвивати свої професійні якості з метою фахового становлення у галузі спеціальної освіти. Адже саме завдяки проходженню практичної підготовки у спеціальній школі як вихователя студенти усвідомили, що отримують професію Вихователя дітей з особливими освітніми потребами – саме ту, яка полягає у наданні цим дітям не тільки освітніх послуг, а і свого серця!