«Донеччино моя, моя ти Батьківщино,

Тобі любов моя і всі мої чуття.

Я до твоїх грудей приникнув, як дитина

Щоб знов набратись сил для пісні і життя».

20 січня в читальній залі № 2 бібліотеки головного корпусу відбувся вечір-зустріч із талановитим педагогом, знаним краєзнавцем, журналістом, письменником – Валерієм Івановичем Романьком, приурочений до 65-річчя від дня народження.

Організаторами заходу стали В. І. Романько, директор бібліотеки В. С. Качина, працівники читального залу С. О. Ткачова та О. С. Зозуля, і відбувався він під девізом: “Якщо не я, то хто ?”.

Вели захід здобувачі вищої освіти Іван Проскурін, Влада Шевченко та професійний актор театру «7-етаж» Іван Дедюхін.

Валерій Іванович – знана на Донеччині та за її межами людина. Він член Національних Спілок краєзнавців, журналістів, письменників України, Голова правління Донецької обласної організації НСКУ. Його творчий доробок становить близько 350 публікацій, серед яких навчальні посібники, наукові, науково-популярні статті в збірниках та періодичних виданнях, рецензії, передмови до поетичних та прозових збірок.

Тому привітати свого колегу, вчителя, наставника, товариша прийшло багато охочих.

Вітали Валерія Івановича від ректорату – проректор університету В. М. Проскунін та помічник ректора О. В. Колган, викладачі філологічного факультету та колеги кафедри, гол. спеціаліст обл. відділу освіти Т. Ремпель, начальник Слов. відділу культури М. М. Олійник, директор педліцею О. А. Бабенко, директор міської бібліотеки Л. Мамедова, місцеві письменники, поети, історики, журналісти, краєзнавці Донеччини та Харківщини: В. Антоненко, А. Шамрай, В. Дедов, В. Скрипник, Т. Лисак, В. Чорнобровий та Л. Меженіна, Г. Плотниченко, Л. Пасік, М. І. Шакін, Л. І. Щибря, військовий М. Лютий.

Студентка 4 курсу філологічного факультету (РУ) Ольга Новікова подарувала ювіляру пісні «Квітка-душа» та «Україно – це я».

Усі присутні мали змогу ознайомитися з науковими працями В. І. Романька, які були представлені на книжковій виставці: «Дослідник літературної Слов’янщини».

Захід відбувся на високому емоційному рівні, у душевній атмосфері, завдяки щирим привітанням, співу, декламуванням віршів, присвячених ювіляру, авторів С. Жуковського, Т. Чалої, В. Глущенка та показу фотосвітлин на мультимедійному екрані із особистих альбомів Валерія Івановича..

Вічне джерело

Вірш, присвячений В. І. Романьку

В Слов’янську незвичайна є людина

(Такого краєзнавця пошукай !),

Що здобува з історії крупини

І створює літопис про наш край.

Його цікавлять з пам’яті зітерті

Події і славетні земляки,

Які не можуть безвісті померти,

А мусять нам світить, як маяки.

Чи загубилось озеро у хмизі,

Чи пересохли в нас якісь річки, -

Він знайде все і назви впише в книзі.

Читайте лиш відкриті сторінки !

Шануй таких мужів, Вітчизно-мати,

Що пам’ять бережуть сивих віків !

Ми будем свято у серцях тримати

І честь, і славу наших земляків.

Т. Чала