Так хочеться іноді вдихнути на повні груди, аж так щоб закрутилась голова від повної свободи. Але буває іноді так страшно, що та свобода не дається без втрат і найстрашніше те, що ціною свободи стають безневинні людські життя. Серед нас є такі люди, які є справжніми героями, героями, які не шкодуючи себе прагнуть до звершень. Вони назавжди залишаться в наших серцях – наші Герої Небесної Сотні.
Хочеться згадати дуже доречний вислів видатного українського письменника Василя Елана-Блакитного «Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі». Думаю, хоча ні, я впевнена, що Герої Революції Гідності є саме такими людьми, які все до останнього віддали для блага нашої країни, для її щасливого майбутнього.
Кожен із героїв свідомо йшов на Майдан, бо розумів, що хто, як не він, відповідає за світле майбутнє країни. На таке, насправді, зважиться не кожен. Така людина має бути сильною духом, цілеспрямованою та вольовою. Вони довели всім нам, що потрібно прагнути до змін, бо змінювати країну потрібно в першу чергу з себе.
Герої Небесної Сотні це люди які прагнули розвитку країни, саме вони вселяють у кожного з нас надію. Надію на життя у мирі та злагоді, у демократії із свободою слова, у квітучій країні із неймовірним потенціалом. Невидимою ниточкою надія пов’язує всіх нас та спонукає діяти. Діяти саме тут і зараз без зволікань.
Я дуже сподіваюсь, що подвиг героїв Революції Гідності не буде марним, що їхні життя віддані не просто так. Вони заклали основу майбутнього нашої країни, її достойного життя та стали нам прикладом, який ми маємо взяти за основу і боротися до кінця за свою Україну!
Прикро, що українському народу довелося пережити таку трагедію та втратити так багато людей. Людей, які могли б зараз жити, любити та прагнути до покращення життя своєї Батьківщини. Але вони лишаться нашими героями назавжди, вони житимуть у наших серцях, бо як всім відомо, герої не вмирають!
Мігунова Олена – студентка 2-го курсу факультету спеціальної освіти