Першокурсники факультету спеціальної освіти із задоволенням прийняли пропозицію куратора групи 1-Б Омельченко Марини Сергіївни продовжити знайомство з історією Слов’янська, а тому 12 жовтня знову завітали до Слов’янського краєзнавчого музею. Цього разу екскурсія почалась із часів купецтва. Студенти зрозуміли, яким порівняно важким було життя їхніх предків. Багато вражень викликав домашній млин, за допомогою якого в ті часи робили борошно для випічки хліба. Собою він представляв два великих кам’яних кола, які лежали одне на одному. Нижнє ‒ не рухоме, а верхнє тогочасна господиня мала крутити для перетирання зерен пшениці. Ще багато хто вперше побачив веретено. Про цю незамінну в ті часи річ чули ще з дитинства в казці «Попелюшка».

Далі екскурсовод перейшов до часів Радянської доби. У тій кімнаті багато речей були знайомими. Парти, телевізори, одяг ми могли бачити або в радянських фільмах, або в гостях у бабусь та дідусів. Цікавим було знайомство з діяльністю Петра Івановича Шишкова, якого вважають першим мером Слов’янська, правда, тоді його посада звучала дещо по-іншому ‒ Голова першої більшовицької Ради робітничих і селянських депутатів. Також цікаво було дізнатися про стахановця Петра Кривоноса, який зміг розігнати вантажний потяг до швидкості 50 км. на годину. За це його нагородили орденом Леніна, а це в ті часи була найвища нагорода в Радянському Союзі.

Дехто з присутніх уперше почув, що Слов’янськ ‒ друге місто в Радянському Союзі після столиці, у якому було відкрито клуб повітряного плавання.

Оскільки екскурсія відбулася напередодні Дня Захисника України, то значну увагу екскурсовод приділив поясненню зміни дати цього свята. 14 жовтня традиційно було Днем українських козаків. Також це свято Покрови. І, нарешті, це дата заснування УПА, а отже, 14 жовтня за-правом стало червоним днем календаря.

Окремо хочеться зупинитися на лекції, присвяченій трагічним подіям 2014 року, які зробили Слов’янськ відомим на весь світ. У залі, де проводилася лекція, було багато тематичних експонатів ‒ від солдатської форми до мін та ракет, що були знайдені та знешкоджені в місті після його звільнення. Якось невимовно важко усвідомлювати цю велику трагедію Слов’янська і його мешканців, але не можна про неї забувати, щоб це жахіття не повернулося на нашу землю, як не можна забувати про тих, хто віддав своє життя за наше право жити й навчатися під мирним синім небом.

Студент 1-го курсу Ярослав Довгоспинний

Розповідь екскурсовода навіювала гордість за героїзм жителів Слов'янська

Нашому місту є ким пишатися

Знаємо і пам'ятаємо історію наших предків

Знову окунулися у минуле нашого міста

Цікавою стала розповідь про стахановців, рух яких розпочався у наших краях

Щоб детально розглянути весь інтер'єр залу, присвяченого воєнній історії нашого міста, не вистачило б і кількох годин

Екскурсія завершилася переглядом фільму про події 2014-го року