...Ми не можемо назвати, мабуть,

жодної ділянки людського духу,

в якій би не працював Іван Франко

і в якій він би не був великий.

П. Загребельний

Син Івана Франка Тарас писав про свого батька : “...йшов, як велетень, не на людську міру ставив кроки, мало хто встигав за ним”.

І це справді так і є.  Творчі набутки геніального  поета, прозаїка і драматурга, перекладача, літературознавця, публіциста, фольклориста і видатного вченого, який залишив по собі  понад 100 томів художньої, наукової, епістолярної спадщини вражає. За 40 років він написав близько 6 тисяч праць найрізноманітніших жанрів.

Якщо  Тарас  Шевченко  —  серце  і  душа  української  нації,  то Іван Франко — уособлення її інтелекту, її обдарованості.

Доторкнутися до творчості Івана Франка, перегорнути сторінки його життєпису  Ви зможете відвідавши бібліотеку. У своїх фондах бібліотека  має: зібрання творів у 50-ти томах, твори в 20-ти томах, вибрані твори, окремо видані збірки поезій  та прозові твори.

Його геній  в  усій  своїй багатогранності відбився в чарівному  дзеркалі поетичного слова. Саме з неї він розпочав свій творчий шлях і нею таки закінчив.

У малій  прозі Іван Франко створив 115 творів, серед яких оповідання, новели, образки, ескізи.  У прозі великій його перу належать 10 романів і повістей.

Франко і як перекладач не має собі рівних — переклади та переспіви з багатьох літератур світу.

Цінні  Франкові літературознавчі  та фольклорні праці, особливо з мовознавства, філософії, історії, економіки тощо.

Франкознавство представлено іменами  М. Возняка, Я. Мельник, В. Микитась, Ф. Пустової, Я. Білоштан, С. Шаховського,  Р. Горака, Т. Гундорової, Д. Павличка, Б. Степанишина. Це окремо видані праці дослідників творчості І. Франка та публікації у збірниках та науково-теоретичних і методичних журналах.

Також у фондах бібліотеки є методичні матеріали з вивчення творчості І. Франка в школі.

Більш детальніше з наявними в бібліотеці документами, присвяченими життю та творчості Івана Франка, можна ознайомитися відвідавши бібліотеку: зал каталогів (звернувшись до довідково-пошукового апарату бібліотеки), абонементи, читальні зали.