Під такою назвою в читальній залі № 1 факультету ПВПК відбулася літературно-музична композиція.
Мало кому в коханні так не щастило, як Тарасу Шевченку. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, будучи емоційною і чутливою натурою, Шевченко, як і кожен поет, закохувався часто. На жаль, світло цього кохання завжди ставало оманним, не випало йому щастя жити у шлюбі, у любові з дружиною, про яку він так мріяв.
Але історія зберегла імена жінок, які полонили серце Тараса.
Про сердечні почуття, його музи, що надихали великого поета і художника на створення геніальних поезій і полотен розповіла студентам 1 курсу початфаку та співробітникам навчального корпусу бібліотекар О. А. Борщова. Розповідь супроводжувалася показом мультимедійної презентації (підготувала бібліотекар Н. О. Шило) та записом пісень на вірші Т. Шевченка: “Нащо мені чорні брови”, “Не женися на багатій”, “Така її доля”, “Поставлю хату”.
“Любов є життєдайний вогонь
У душі людини. І все, що створено
Людиною під впливом цього
Божественного почуття, відзначено
Печаттю життя і поезії”
Т. Шевченко