Цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови.

21 лютого представники всіх націй і народностей у світі відзначають Міжнародний день рідної мови.

В усіх цивілізованих країнах державну мову шанують, поважають і всіляко сприяють її розвитку.

Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше – перший крик немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, і останній зойк прощання людини зі світом, дзвінкий сміх і тугу, радість творчої праці,  побратимської вірності і розчарування від людської байдужості, блакить високого неба і золото пшеничних ланів, багрянець світанкових заграв, могутність Дніпра, міць столітніх дубів, тихий шепіт шовкових трав – все те, що символізує Україну, добро, мир та спокій.

Невід'ємною ознакою освіченої, всебічно розвиненої людини є висока мовна культура: вміння активно використовувати сучасну літературну мову з усіма її засобами та нормами.

Мова здається нам чимось звичним і дуже простим, а насправді цей дивний людський феномен надзвичайно складний. Знати мову – ще не означає володіти нею.  Кожна освічена людина має прагнути до оволодіння культурою мовлення і в спілкуванні з іншими демонструвати уміння користуватися мовою.   Особливо це стосується  майбутніх педагогів.

Тому майбутнім фахівцям, тим хто шанує рідну мову, вивчає її – пропонуємо відвідати бібліотеку та переглянути  в читальному залі книжково-ілюстративну виставку: “Мова рідна, слово рідне...” та ознайомитися з представленими виданнями.

Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ, для цього ми маємо засвітитися любов'ю передусім до рідної мови.

Бібліотека