Прошу, у серці запаліть
Скорботи полум'я священне
Та крізь століття пронесіть
Сльозу безвинно убієнних.
Тривайло Н.
Українською катастрофою ХХ століття називає сучасна громадська думка Голодомор 1932 – 1933 років в Україні.
Дійсно, у 1932-33 рр. український народ пережив одну з найстрашніших сторінок у своїй історії.
Голод охопив значну частину України. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. За оцінками дослідників втрати від голоду становили від 7 до 10 млн. осіб, понад третина з них — діти.
Читачам, які хотіли б знати правду про причини Голодомору 1932-33 рр., пропонуємо звернутися до книжково-ілюстративних виставок: “Дзвони нашої пам'яті” (ч.з №1, корпус початфаку), “Скорботна свічка пам'яті святої” (ч.з №2, гол. корпус).
На виставках репрезентовані видання збірок архівних документів, свідчення, спогади очевидців, публікації, статті, наукові розвідки, дискусії про факти страшного голоду в Україні. Є матеріали, які розповідають про ці події у Донбасі.
Також представлені і художні твори українських письменників й поетів: В. Барки, Б. Ткаченка, Т. Осьмачки, У. Самчука, В. Вовкуна, І. Багряного, В. Шкурупія та інш.
Тож, давайте сьогодні говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам'ятність породжує бездуховність, перекреслює історію, традиції, руйнує самобутність народу.
Традиційно в цей день люди відвідують поминальні богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам'ятників.
Запалімо свічку пам'яті...