Коронуйте день новою свідомістю,
бо її світло яскравіше за сонце!
К. Малевич
25 лютого у мистецькому просторі факультету початкової, технологічної та професійної освіти відбулася подія, яка згуртувала прихильників абстрактного живопису. Студенти групи 2-АІ разом із куратором, старшим викладачем кафедри музики і хореографії Оленою Карпенко, презентували арт-проект «Супрематичний всесвіт Казимира Малевича» з нагоди 140-річчя від дня народження славетного реформатора мистецтва ХХ століття, одного з лідерів світового авангарду, талановитого художника, нашого співвітчизника Казимира Малевича.
Передовсім зустріч мала на меті розширити уявлення про творчий доробок майстра футуристичних та супрематичних конструкцій, нівелювати упереджене ставлення до безпредметного живопису, відкриття маловідомих сторінок життєвого і творчого шляху Казимира Малевича, пов’язаних з українською культурою.
Для реалізації задуму було обрано перформанс: за мольбертом – Майстер в оточенні Муз, убраних в улюблені кольори художника, – білий, чорний, червоний, жовтий, синій. Дійство супроводжував чудовий відеоряд, у якому детально висвітлювались основні віхи життя та творчості Казимира Малевича. Неповторною атмосферністю сповнювала перформанс музика В. Сильвестрова, А. Шнітке, М. Скорика, В. Мартинова. Намальовані студентами копії декількох полотен К. Малевича та супрематичний колаж, створений старшим викладачем кафедри природничо-математичних дисциплін та інформатики в початковій освіті Олександром Плахотським і його учнями, подарували яскраве відчуття концептуальності абстракціонізму.
Вражаючий ефект на аудиторію справив перегляд фрагментів футуристичної опери «Перемога над Сонцем», яка побудована за принципами алогізму: дисонантна музика М. Матюшина, зарозуміла мова О. Кручених і В. Хлєбнікова, фантасмогоричні декорації та костюми, створені за ескізами К. Малевича. Викликавши неоднозначні відгуки під час прем’єри у 1913 році, провокаційно-скандальний характер опери на тлі сьогодення виглядає досить сучасно й актуально. Здається, глядач спіймав меседж, уловив підтекст, вкладений автором більш ніж століття тому.
Палкі обговорення викликало знакове полотно Казимира Малевича «Чорний супрематичний квадрат». Нагадаємо, що бажаючи виявити «чисте», незалежне від матерії духовне буття, художник закликав не копіювати натуру, а створювати власні художні світи, які знайшли свою візуалізацію у безпредметному мистецтві. К. Малевич так обґрунтовує з’яву нового авангардного напряму у живописі: «Супрематизм стискає увесь живопис у чорний квадрат на білому полотні. Я нічого не вигадав, лише відчув у собі ніч, у ній побачив нове, якому дав назву супрематизм, він же виразив себе чорною площиною у формі квадрата».
Наголошувалось, що шлях геометричної абстракції, обраний Казимиром Малевичем, несподівано привів до цілком конкретного втілення його ідей у життя: оформлення вулиць, створення театральних костюмів та декорацій, розпис тканин, виготовлення посуду. Вочевидь, із художнього бунту 1915 року народився сучасний дизайн, архітектура. Однак і на цьому пророцтва Казимира Великого не закінчуються, адже саме він увів в обіг назву «супутник Землі», запевняючи, що можна побудувати супрематичний супутник між Землею і Місяцем.
Лейтмотивом усієї зустрічі була українська домінанта у творчості К. Малевича. Художник народився у Києві, зростав в українських селах на Поділлі, Харківщині, Чернігівщині. Відтак його першими художніми враженнями були барвисті селянські строї дівчат, плахти з вишуканим геометричним візерунком, смугасті строкаті рядна. У селах хлопчик спостерігав за сакральною культурою писанкарства, розписом печей та хат. Можливо саме звідси взяв К. Малевич і колорит, і простоту, і геометричну ясність, якими сповнена творчість художника. Через усе життя К. Малевич пронесе любов до українського села, на його полотнах постійно будуть з’являтися образи селян на синьо-жовтому тлі. Більш того, художник раніше відчує ту загрозу, що спіткає українське селянство у 1932–1933 роках, його полотна «Де серп і молот, там смерть і голод», «Людина, що біжить», сповнені відчаю і безнадії, є красномовним свідченням положення селян у страшні часи Голодомору.
Демонстрація відеокліпа композиції «Відлік» українського гурта «ONUKA» ствердила безпосередній зв’язок між сучасним мистецтвом та супрематичними знахідками К. Малевича. Перегляд трейлера документального фільму Дмитра Джулая «Малевич. Український квадрат» завершив першу частину заходу.
Улаштований інтерактив залучив присутніх до співтворчості: за описом необхідно було вгадати певні артефакти з життя відомого художника. Учасники і гості перформансу також мали змогу створити власні абстрактно-геометричі композиції, використовуючи першоформи, які покладено в основу супрематизму: квадрат, хрест, коло.
Наразі видалася чудова нагода приєднатися до світової мистецької спільноти, відчути себе причетними до великого авангардного руху, завітати до царини безпредметного живопису, зануритися у глибини супрематичного всесвіту геніального Казимира Малевича. Ми впевнені, що дотик до чистого мистецтва надихне кожного із нас на відкриття власних неймовірних світів, спонукає до пошуку абсолютної істини у просторі нескінченного всесвіту власної душі.
