14 листопада 2024 р. для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 053 Психологія, відбувся психологічний воркшоп на тему: «Психосоціальна підтримка дітей у контексті реалізації програми безпечного простору». Активну участь у роботі семінару взяли 28 осіб, серед них студенти денної та заочної форми навчання факультету гуманітарної та економічної освіти, здобувачі спеціальності «Психологія» Горлівського інституту іноземних мов та викладачі кафедри психології.

Захід організували доцент кафедри психології Л. В. Степаненко та стейкхолдер першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Психологія» В. В. Соловйова – науковий співробітник Центру психічного здоров’я НаУКМА, керівник центру психосоціальної реабілітації НаУКМА.

З доповіддю та презентацією проблеми реалізації програми психосоціальної підтримки для шкіл та дитячих садочків виступила керівниця центру психосоціальної реабілітації Вікторія Вікторівна Соловйова. Програма безпечного простору здійснюється в межах проєкту «Зміцнення життєстійкості та покращення психічного здоровʼя дітей на територіях, що найбільше постраждали від бойових дій в Україні». Програма безпечного простору розроблена психологами Центру психічного здоров’я Києво-Могилянської академії, побудована як на науково обґрунтованих рекомендаціях, визнаних на міжнародному рівні, так і на практичному досвіді роботи авторів із дошкільнятами, школярами, їхніми батьками і вчителями, які перебували в зоні військового конфлікту. Успішно впроваджується з 2015 року.

Програма безпечного простору спрямована на швидку психологічну допомогу дітям, які бачили страхи війни та необхідну підтримку педагогам і психологам, які дуже сильно вигорали в таких умовах. Доповідачка поділилася із студентами практичними навичками, які необхідні в роботі психологів із питань підтримки дітей під час війни, як виявити ознаки стресу в дітей, як дорослим подбати про себе, що також необхідно в розумінні безпечного простору. Були розкриті основні компоненти психосоціальної підтримки дітей: контакт із дорослим, що піклується про дитину; почуття контролю над емоціями та тілом; вирішення конкретних проблем; позитивні активності; позитивне мислення; позитивний контакт з однолітками. На завершення психологічного воркшопу присутні висловили подяку доповідачу та організатору заходу.