У 1939 р. Постановою Ради Народних Комісарів № 620 від 29 червня у місті Слов'янську Сталінської області на базі педагогічного училища було створено учительський інститут.

Витяг з наказу по Народному комісаріату освіти УССР

Директором інституту призначено Івана Калістратовича Деркача, а його заступником із навчально-виховної роботи – Юхима Тихоновича Ширкова.

Деркач Іван Калістратович	Ширков Юхим Тихонович

У довоєнний час в інституті функціонувало два факультети: філологічний та історичний. Створення учительського інституту саме у Слов'янську було зумовлене солідною матеріально-технічною базою місцевого педучилища, зокрема його бібліотека нараховувала понад 25 тис. книг.

На перший курс Слов'янського учительського інституту в 1939 р. було зараховано 210 студентів: 120 – на філологічний факультет (українське та російське відділення), 90 – на історичний факультет. Викладацький склад нараховував 25 осіб.

Відразу після створення педінституту на кафедрах розпочалися активні наукові дослідження, викладачі урізноманітнювали форми навчально-виховної роботи зі студентами, створювали наукові студентські гуртки.

У травні-червні 1941 р. відбувся перший випуск 138 вчителів історії, мови та літератури, з яких 23 випускники отримали дипломи з відзнакою.

У роки Великої Вітчизняної війни багато викладачів та студентів Слов'янського учительського інституту зі зброєю в руках стали на захист країни. За мужність та героїзм чимало з них було відзначено державними нагородами, зокрема кавалера трьох орденів Слави Петра Сенченка, який, будучи розвідником, пройшов нелегкий шлях від Сталінграда до Берліна.

Студентка першого курсу інституту, комсомолка Шура Шалашна, як розвідниця Слов’янського партизанського загону, потрапила до гестапівських застінків і була розстріляна.

На фронтах Великої Вітчизняної війни загинули смертю хоробрих такі викладачі інституту: канд. пед. наук М.М. Погорельський, зав. кафедри марксизму-ленінізму О.П. Кучеренко, зав. кафедри літератури І.Т. Козир, декан історичного факультету М.М. Ковалевський.

У вересні 1943 р. Донбас було звільнено від окупантів, розпочалася відбудова народного господарства. На початку листопада 1943 року на центральній площі міста Слов'янська можна було прочитати оголошення: «Слов'янський учительський інститут здійснює реєстрацію своїх працівників».

Спочатку навчальні заняття відбувалися у приміщенні середньої школи №12, водночас було розпочато реконструкцію школи №1.

Студенти другого курсу українського відділення, 1944 рік

(нижній ряд, в центрі – директор інституту Деркач І.К.)

Уряд СРСР відзначив тих, хто брав участь у відновленні інституту в 1943–1945 роках, так, медалями «За доблестный труд в Великой Отечественной войне» були нагороджені директор інституту І.К. Деркач, викладачі Курдюмова Є.О., Глушков С.І., Карцовнак і бібліотекар Г.М. Ракитянська.

На 1946 рік в інституті був лише один кандидат наук: Вольперт А.Я. – доцент, кандидат фізико-математичних наук, уродженець м. Слов'янська.

Вольперт Арон Якович

У 1949 р. першим захистив дисертацію на тему «Проблема історизму у викладанні граматики у середній школі” і отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук завідувач кафедри мовознавства М.К. Волинський.

Микола Костянтинович Волинський

У 1949–1950 навчальному році в інституті працювало 28 викладачів, зокрема четверо з них мали ступінь кандидата наук.

У 1950 році інститут отримав новий навчальний корпус зі світлими, просторими навчальними аудиторіями, широкими коридорами.

Навчальний корпус інституту по вул. Леніна, 12

Відтоді значно зростала матеріальна база, постійно збільшувалася кількість студентів, ставав якіснішим викладацький склад. Ще у 1946 р. в інституті було створено фізико-математичне відділення, яке у 1949 р. набуло статусу факультету.

У серпні 1952 р. Слов'янський учительський інститут було реорганізовано завдяки об’єднанню з Артемівським, а в 1954 р. – Старобільським учительським інститутом. Постановою Ради Міністрів СРСР від 23 серпня 1954 р. за №9274 Слов'янський учительський інститут переіменовано в державний педагогічний інститут, в якому функціонували філологічний і фізико-математичний факультети та сім кафедр: марксизму-ленінізму, педагогіки, мови, літератури, фізики, математики, фізичного виховання. Термін навчання студентів збільшився з двох до чотирьох та п'яти років. Ректором інституту призначено кандидата філологічних наук, доцента Ф.М. Ялового.

Федір Михайлович Яловий

У 1957–1958 навч. році відбувся останній випуск філологічного факультету – дипломи отримали 107 випускників, які стали вчителями української мови і літератури та російської мови і літератури.

Протягом 1958–1959 років функціонував лише фізико-математичний факультет. У 1959 р. ректором інституту призначили доцента Горошка В.Я., кандидата фізико-математичних наук, учасника Великої Вітчизняної війни.

Горошко Василь Якович

Поступово відкривалися нові факультети, збільшувалася кількість спеціальностей, зокрема у 1959 р. почав діяти факультет методики та педагогіки початкового навчання; у 1961–1962 навчальному році при інституті було організовано галузеву науково-дослідну лабораторію з трудового навчання, керівником якої став кандидат педагогічних наук І.М. Яровий, який пізніше отримав звання професора.

Ілля Миколайович Яровий

У 1964 р. ректором призначено Петрика І.І., доцента, кандидата історичних наук, ветерана Великої Вітчизняної війни. На той час у виші було два факультети, працювало близько ста викладачів, зокрема 5 кандидатів наук.

Іван Іванович Петрик

Саме на цей період припадає створення трьох нових факультетів – педагогічного (з 1965–1966 навч. р.), дефектологічного (з 1968–1969 навч. р.), загальнотехнічних дисциплін, праці і фізики (з 1972–1973 навч. р.). З роками назви деяких факультетів корегувалися, виникали нові спеціальності. Було завершено будівництво гуртожитків №1, №2, навчального корпусу №2, спортивно-оздоровчого комплексу на березі Сіверського Дінця. Значно зросла матеріальна база педвузу.

З 1977 р. до 1986 рік педінститут очолював кандидат історичних наук, доцент О.П. Хворостянов (на той час діяло 5 факультетів, 35% викладацького складу мали вчені звання та наукові ступені).

Олексій Пилипович Хворостянов

З літа 1978 року почалося будівництво головного навчально-адміністративного корпусу, а в серпні 1984 року будівельники урочисто вручили символічний ключ від цієї новобудови.

Новий головний корпус університету по вул. Генерала Батюка, 19

Разом із будівництвом було досягнуто і відповідних наукових успіхів: у цей період захистили докторські дисертації Б.І. Коротяєв, А.М. Федь, М.К. Нечволод. Активно працювали над докторськими та кандидатськими дисертаціями інші викладачі.

Микола Кузьмич Нечволод

Бурхливий науково-педагогічний розвиток нашого вишу припадає на роки становлення української державності – середина та кінець 90-х років минулого століття (керівником інституту на той час був професор, доктор фізико-математичних наук, Заслужений працівник освіти України М.К. Нечволод (з 1986 до 2003 р.)).

У навчальному закладі зміцнювалася матеріально-технічна база, поліпшувався кадровий склад, було створено ще три факультети: у 1987 році – факультет фізичного виховання; у 1994 році – факультет нових спеціальностей, у 1999 році перейменований у факультет управління гуманітарною інфраструктурою з новими для педінституту спеціальностями: психологія, облік і аудит, менеджмент організацій, маркетинг; у 1996 році відроджено філологічний факультет, де почали діяти три відділення: українське, українсько-російське, англо-німецьке. Факультет очолив професор В.Т. Горбачук.

Василь Тихонович Горбачук

За цей період кількість студентів збільшилась майже вдвічі – з 6100 (1989 р.) до 11000 (2004 р.), збільшилася кількість науково-педагогічного персоналу.

У 1992 році було відкрито відділ аспірантури.

Захистили докторські дисертації й отримали звання професора Льогенький Г.І., Пивоваров Л.В., Солодухова О.Г., Григоренко В.Г., Самойлович В.А., Глущенко В.А., Усенко В.М., Гавриш Н.В., Рукасов В.І., Костіков О.П., отримали звання професора кандидати наук Ольшанський О.Ю., Горбачук В.Т., Сипченко В.І.

У 2002 році Розпорядженням за №421-р від 25.07.2002р. Кабінету Міністрів України на базі Слов’янського державного педагогічного інституту утворено Слов’янський державний педагогічний університет.

У 2003 році університет очолив доктор фізико-математичних наук, професор В.І. Рукасов.

Володимир Іванович Рукасов

Відкрито спеціальності практична психологія, соціальна педагогіка, спеціалізацію «Хореографія». На базі факультету управління гуманітарною інфраструктурою створено 2 нових факультети: психологічний і факультет економіки й управління. За цей період було захищено докторські дисертації: Яворською С.Т., Федем І.А., Надточиєм В.О.

19 жовтня 2004 р. рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти і науки України університет акредитовано за найвищим ІV рівнем.

З 2005 року в університеті починають оприлюднювати наукові доробки викладачів, аспірантів, докторантів, учителів шкіл та співпошукачів у науковому збірнику «Вісник Слов'янського державного педагогічного університету». У цьому ж році було започатковано газету «Педагог».

З 10.03.2009 року в.о. ректора університету призначено доктора фізико-математичних наук, професора Чуйка С.М.

Сергій Михайлович Чуйко

30.12.2011 року наказом МОНмолоді та спорту України за №1600 шляхом реорганізації (злиття) Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов та Слов’янського державного педагогічного університету утворено державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет».

20.03.2012 року в.о. ректора Донбаського державного педагогічного університету призначено доктора педагогічних наук, професора Омельченко С.О., а 30.11.2012 року її призначено ректором університету, як обрану за конкурсом. У цей час наказом МОНмолоді та спорту України за №379 від 29.03.12 р. була відкрита спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій К 12.112.01 (13.00.05 – соціальна педагогіка), яку очолила С.О. Омельченко.

Світлана Олександрівна Омельченко

  Наразі в університеті функціонує 9 факультетів (із них 7 – у базовому виші, 2 – у відокремленому структурному підрозділі). Загальна кількість студентів університету денної та заочної форм навчання складає близько 3000 осіб.  Професорсько-викладацький склад налічує 258 осіб, з яких:  професорів, докторів наук - 44, кандидатів наук, доцентів - 184, педагогічних працівників - 39.