Звертаючись до наукових подій, що відбулися 2013 року в Державному вищому навчальному закладі «Донбаський державний педагогічний університет», не можна не згадати міжнародну наукову конференцію, яка нікого не залишила байдужим!

23 – 24 травня на базі ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» у м. Слов’янську під патронатом міського голови Нелі Ігоревни Штепи відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Методологія та історіографія мовознавства», присвячена Дню слов’янської писемності й культури та 1025-річчю Хрещення Київської Русі.

Знаменна подія! Ушанування пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, просвітителів слов’янських народів, стало визначальним етапом великого свята.

Святим рівноапостольним братам Кирилу і Мефодію, творцям слов’янської писемності й першої літературної мови слов’ян – старослов’янської, буде новий (і, безперечно, яскравий) пам’ятник! Велика честь для нас, освітян: пам’ятник буде встановлено біля нашого навчального закладу. 23 травня перед головним корпусом університету (вулиця Генерала Батюка, 19) було закладено камінь на місці майбутнього пам’ятника Кирилу і Мефодію.

Урочисті хвилини! Преосвященний Митрофан, єпископ Горлівський і Слов’янський, що особисто взяв участь в організації та проведенні конференції, служить молебен на добру справу! Поруч з преосвященним Митрофаном – представники духовенства, що прибули разом з ним. Молебен до глибини душі зворушив усіх: і викладачів, і студентів, і гостей, і жителів міста. Як це важливо – виховувати нашу молодь у національних традиціях християнської етики, християнських цінностей!

Наукову проблематику конференції було сформовано з таких напрямів: 1. Методологія мовознавства: проблематика, історія, сучасний стан і перспективи. 2. Сутність лінгвістичного методу; його структура; метод і суміжні поняття. 3. Методи фонології, морфонології, морфеміки та словотвору. 4. Методи аналізу лексичної та граматичної семантики мовних одиниць. 5. Методи граматичних досліджень: морфологія й синтаксис. 6. Методи діалектології, ареальної лінгвістики, соціолінгвістики. 7. Методи когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокультурології. 8. Методи зіставного мовознавства, лінгвістичної типології, універсології, перекладознавства. 9. Методи лінгвогенетичних досліджень. 10. Методи комунікативної лінгвістики, паралінгвістики, дискурсології, лінгвопрагматики, стилістики, лінгвістики тексту, герменевтики. 11. Структурні та математичні методи в лінгвістиці. 12. Лінгвістична історіографія: проблематика, історія, сучасний стан і перспективи. 13. Проблеми періодизації історії мовознавства. 14. Історія мовознавства в контексті лінгвістичних парадигм. 15. Методологія та історіографія мовознавства: проблеми термінології. 16. Методи літературознавства. 17. Методи історичних наук. 18. Культурна та духовна спадщина Кирила і Мефодія.

У конференції взяли участь 92 доповідачі, в тому числі вчені з Росії, Білорусі та Німеччини.

Відкрила конференцію ректор Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» проф. Світлана Олександрівна Омельченко. Говорячи про освітянський подвиг просвітителів слов’ян, вона наголосила на тому, що проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Методологія та історіографія мовознавства», присвяченої Дню слов’янської писемності й культури та 1025-річчю Хрещення Київської Русі, – велика честь для нашого навчального закладу, який має значний науковий потенціал і перспективи розвитку.

З вітальним словом виступила й Слов’янський міський голова Неля Ігорівна Штепа. Вона підкреслила: Міжнародна науково-практична конференція є важливою подією не тільки для міста Слов’янська та Донецького регіону, а й для всієї України та слов’янського світу.

Преосвященний Митрофан, єпископ Горлівський і Слов’янський, у своєму вітальному слові акцентував увагу учасників конференції на необхідності вивчення історії України та інших слов’янських країн, традицій і культури українців і всіх слов’янських народів, на важливості етичних принципів православ’я, закликав виховувати молодь в дусі християнських цінностей та істинного патріотизму.

З доповідями на пленарному засіданні виступили: проф. В. А. Глущенко (Слов’янськ, співголова оргкомітету) – «Кирило-мефодієвістика кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст.»; проф. В. М. Бріцин (Київ, голова оргкомітету) – «Граматичні категорії в лінгвоцентричному і антропоцентричному висвітленні»; ст. науковий співробітник І. А. Казимирова (Київ) – «Когніотип як базове поняття історичного термінознавства»; доц. А. М. Сердюк (Бердянськ) – «Аналіз фразеологічних номінацій як прийом семантико-когнітивного опису концепту (на матеріалі латинської мови)».

Надалі робота продовжувалася в секціях. Їх було сім – і на всіх були подані яскраві доповіді; вони викликали жваву дискусію. Поряд з викладачами ВНЗ, коледжів, загальноосвітніх шкіл, поряд з науковими співробітниками у конференції взяли участь представники духовенства. Присутнім запам’яталася доповідь протоієрея І. Овчаренка (Донецьк), який ознайомив учасників конференції з особливостями сучасної науково-популярної відеолекції про церковнослов’янську мову для дітей. На заключному пленарному засіданні було підбито підсумки конференції. Наші гості й викладачі ДДПУ відзначили її унікальність (єдина в Україні!), актуальність та своєчасність порушених проблем, високий науковий рівень їх обговорення і продуктивність запропонованих заходів щодо їх розв’язання. Конференція стала важливим кроком у розробці актуальних проблем методології та історіографії мовознавства, літературознавства, історичних наук, у вивченні культурної та духовної спадщини Кирила і Мефодія в контексті історії культури слов’янських народів, сприяла координації наукових зусиль.

24 травня, в День пам’яті святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія, учасники конференції відвідали Свято-Успенську Святогірську Лавру.

Завершенням конференції стала урочиста вечеря. На ній знову й знову ділилися враженнями про організацію й проведення конференції, дякували активним її учасникам, всім, хто сприяв її високому рівню: Слов’янському міському голові Нелі Ігорівні Штепі; єпископу Горлівському і Слов’янському, преосвященному Митрофану; благочинному настоятелю храму Олександра Невського (м. Слов’янськ) протоієрею Миколаю; співробітникам Слов’янської міської ради; представникам громадських організацій міста А. М. Жулію та К. Г. Загнібіді; оргкомітету міжнародної конференції та всім її учасникам. Значною була роль філологічного факультету ДДПУ (декан доц. Н. І. Овчаренко), його кафедр: загального, германського та слов’янського мовознавства (завідувач проф. В. А. Глущенко), загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури (завідувач доц. І. М. Казаков), української мови та літератури (завідувач проф. В. Т. Горбачук), іноземних мов (завідувач доц. А. Г. Спічка). Викладачам, аспірантам і співробітникам ДДПУ, що брали активну участь в організації та проведенні конференції, ректор університету проф. С. О. Омельченко оголосила подяку.

Доповіді учасників конференції опубліковано в збірнику, що вийшов до початку конференції: «Методологія та історіографія мовознавства: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції» (Слов’янськ, 2013. – 380 с.). Над книгою працювали проф. В. М. Бріцин (відповідальний редактор), проф. В. А. Глущенко (заступник відповідального редактора), доц. Н. М. Маторіна (відповідальний секретар), викладачі та співробітники ДДПУ.

Співголова оргкомітету конференції

проф. В. А. Глущенко