15 січня 2020 року Федерація профспілок України, її членські організації провели пікетування Комітету соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України у Києві під час розгляду законопроектів, які погіршують права і гарантії працівників.

У багатотисячній акції взяли участь керівники і профактив від всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань. Профспілка працівників освіти і науки України взяла солідарну участь у акції.

16 січня 2020 року, у Києві відбулося Профспілкове віче, на яке з’їхалися представники понад 60 тисяч первинних профспілкових організацій з усієї України, яких делегували мільйони членів професійних спілок.

Представники трудових колективів підприємств, установ і організацій всіх сфер економіки країни донесли до суспільства та керівництва держави тривогу і обурення через проведення владою так званих економічних і соціальних реформ. Від Профспілки працівників освіти і науки України була одна з найбільших представницьких делегацій – понад 150 осіб із багатьох областей нашої країни.

До профспілок приєдналися Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з дотримання соціальних та економічних прав Олена Степаненко.

Спілчани вимагали від керівництва держави зупинити процеси законодавчого руйнування трудового законодавства і трудових прав, що намічено у законопроекті «Про працю» № 2708, законопроектах щодо змін у діяльності професійних спілок (№ 2681) та системи загальнообов’язкового державного соціального страхування (№ 2275).

Було висунуто вимогу відкликати з Верховної Ради України проєкт Закону України «Про працю» і розпочати роботу над справедливою трудовою реформою спільно з профспілками і роботодавцями та у відповідності до Конституції України і міжнародних зобов’язань держави, а також за участю експертів Міжнародної організації праці.

Насамкінець роботи учасниками Всеукраїнського профспілкового Віче прийнято резолюцію, яку передано до Офісу Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України.

Учасники Всеукраїнського віче профспілок

І. ЗАЗНАЧАЮТЬ:

1. Так звана «трудова реформа» Кабінету Міністрів України, Міністра економіки Милованова Т.С., голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякової Г.М. і частини інших народних депутатів України – це брутальне порушення трудових прав людини, руйнування збалансованої законодавчої системи трудових прав і гарантій, ігнорування норм Конституції України, європейського і міжнародного права.

2. Поспішними та невиваженими змінами законодавства про працю, про професійні спілки, соціальне страхування і соціальний діалог Кабінет Міністрів України провокує до загострення ситуації в суспільстві, протистояння між працівниками і роботодавцями, до стихійної зупинки роботи, змушує профспілки до вжиття різних форм протестних дій, аж до організації страйків, що не сприятиме ні залученню іноземних інвестицій в українську економіку, ні сталому розвитку.

ІІ. ВИРІШИЛИ:

1. Звернутися до Президента України Зеленського В.О., Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О., Прем’єр-міністра України Гончарука О.В. з вимогою:

– негайно зупинити процеси законодавчого руйнування представниками їх політичної сили трудового законодавства і трудових прав (законопроєкт 2708), законодавства про гарантії діяльності професійних спілок (законопроєкт № 2681), ефективно працюючої системи загальнообов’язкового державного соціального страхування (законопроєкт № 2275);

– відкликати з Верховної Ради України проєкт Закону України «Про працю» (реєстр. № 2708 від 27.12.2019), проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань професійних спілок)» (законопроєкт № 2681).

2. Вимагати від Уряду:

2.1. Запросити технічну місію експертів Міжнародної організації праці з метою надання консультативної допомоги в опрацюванні законодавства про працю, про профспілкову діяльність та законів щодо соціального забезпечення.

2.2. Розпочати у форматі тристороннього соціального діалогу роботу над справедливою трудовою реформою спільно з всеукраїнськими репрезентативними об’єднаннями профспілок і об’єднаннями роботодавців у повній відповідності до Конституції України, міжнародних зобов’язань держави щодо євроінтеграційного курсу за участю експертів Міжнародної організації праці. Після підготовки законопроєкту винести його на всенародне обговорення і внести на розгляд парламенту тільки після схвалення українським народом.

2.3. Невідкладно делегувати представників Уряду до складу Національної тристоронньої соціально-економічної ради та якнайшвидше відновити її роботу з метою забезпечення розгляду актуальних питань соціально-економічного розвитку країни, збереження трудового потенціалу на основі балансу інтересів держави, бізнесу і працівників.

2.4. Невідкладно приступити до виконання зобов’язань за тристоронньою Генеральною угодою про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки.

2.5. Відновити соціальний діалог на всіх рівнях колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, де органи виконавчої влади є стороною угод і колективних договорів.

3. Засудити публічні антисоціальні дії і заклики, спрямовані на дискредитування профспілок, Міністра економіки Милованова Т.С., голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякової Г.М. і попередити про передбачену законодавством України кримінальну відповідальність за протидію законній діяльності професійних спілок (ст. 170 Кримінального кодексу України).

4. Запропонувати Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О., керівництву парламентської фракції «Слуга народу» ініціювати негайне відкликання з посади голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьякову Г.М. за просування антинародних законопроєктів, руйнування системи соціального захисту, провокування соціальних збурень в Україні та протистояння між суспільством і державною владою.

5. У разі нереагування:

– мобілізувати весь арсенал протестних заходів щодо захисту трудових прав людини праці (збори, мітинги, пікетування, демонстрації тощо) перед будівлею Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України;

– провести попереджувальні протестні акції у дні розгляду антизаконних проєктів стосовно законодавства про працю, соціального забезпечення та профспілкової діяльності з висуненням вимоги про їх відхилення;

– організувати щоденні протестні акції.