Першим святом державного та історичного значення є День Соборності та Свободи України, визначено Указом Президента України від 31.12.2011 року «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят», яке країна святкує 22 січня .

Соборність Української держави – одвічна мрія, яку плекав народ протягом усієї історії боротьби за незалежну Україну. Лише соборна, незалежна і вільна Україна має шанс увійти до спільноти процвітаючих країн як рівноправний партнер і перспективний лідер центрально-східного регіону Європи. Саме тому значення Свободи як невід'ємної складової незалежної України набуває особливого змісту і стає нерозривно пов'язаним із Соборністю наших земель.

97 років тому біля пам’ятника гетьману Хмельницькому у Києві у присутності десятків тисяч людей лідери Української Народної Республіки і делегація Західноукраїнської Народної Республіки заявили про свій намір побудувати єдину соборну Українську державу. Сьогодні ми з державницькою гідністю маємо пам’ятати всіх, хто формував концепцію державності, соборності та свободи.

Із далекого минулого до нас надходять імена, події і дати, із яких виросла і на яких міцніє будівля нашої держави. У ті зимові дні, 22 січня 1919 року, у Києві було урочисто проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Звідси взяло початок державне свято України – День Соборності та Свободи. Саме ця подія втілила у життя найпотаємніші надії і сподівання українського народу на розбудову незалежної Соборної України, її політичне і географічне самовизначення, засвідчила невмирущу волю українців мати свою державність. Акт Злуки, який був проголошений 22 січня 1919 року у Києві, є продовженням історичної традиції боротьби українського народу за незалежність та утворення власної держави. Тому возз’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки прогресивне українство вважає однією із найвагоміших дат в історії України.

Згадаємо визвольну війну доби козаччини під проводом Богдана Хмельницького, титанічну працю Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Мартияна Шашкевича, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Драгоманова, Михайла Грушевського та інших наших співвітчизників. Їхня праця не пропала марно, століття розлуки і розтерзаності по різних імперіях не змогли отруїти свідомість українців насаджуваним духом меншовартості та другорядності. Упродовж багатьох століть із перемогами і поразками виборювали українці право на вільне життя.

Оглядаючись на такі знаменні віхи свого родоводу, ми робимо це не просто для того, щоб віддати данину шани, згадати величальними словами їх і все з ними пов’язане. Це і долучення до прикладу та досвіду попередніх поколінь з їхніми героїкою і трагізмом, перемогами і поразками, жертовністю і помилками. Тільки з такого сплаву поваги і любові та об’єктивного знання минуле постає перед нами орієнтиром у творенні сьогодення. Найголовніше, що маємо винести з цього історичного акту – відчуття спільності поколінь різних епох. Воно особливо важливе, особливо цінне і потрібне в міру того, як наша держава утверджується на своїй землі і у світі, як зростають і ускладнюються державотворчі завдання.

Сьогодні вже не стоїть питання про те, чим був Акт Злуки – пропагандистським політичним жестом чи потужною реальною дією. Вичерпну відповідь дала на це історія, яка, як відомо, одним кольором не пишеться. Ось чому єднатися слід заради такого суспільного клімату, взаєморозуміння і довіри, коли уроки історичного прагнення соборності та свободи відкриватимуть велику мету: досягти свободи та соборної єдності задля миру і співпраці з сусідніми народами і державами, задля гідного нашого місця у світовому співтоваристві. Ми повинні бути гідними місії, покладеної на нас долею, мусимо підтримати й продовжити героїчні досягнення наших предків, оправдати сподівання і стати гордістю для наших нащадків. Творімо свою сім’ю такою, якою нам хочеться її бачити, будуймо свій дім таким, яким ми собі його уявляємо, розбудовуймо Україну такою, про яку мріємо і в якій мають жити наші діти. Адже 97 років тому нам, українцям Сходу, Заходу, Півночі, Півдня, Центру дали шанс робити це разом.

Нехай же наша спільна діяльність позначається світлими справами, спрямованими на розвиток і зміцнення Батьківщини, на добробут і розквіт духовності народу.

Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання демократичної і могутньої України!

Нехай віра в краще майбуття буде незгасною і ніколи не покидає в нас почуття відповідальності за долю матері-України, вільне щасливе і заможне життя її громадян!

У День Соборності та Свободи України бажаємо Вам добра та щастя, здоров'я та наснаги!