16 грудня 2025 року стейкхолдери освітньої програми «Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно))» взяли участь у опитування роботодавців і фахівців/практиків. Опитування відбулося під час обговорення ОП за участі гаранта і стейкхолдерів.
Під час опитування були присутні гарант цієї ОП доц. Нестелєєв М.А. і стейкхолдери зазначеної ОП — Стасюк Б. В. (перекладач, канд. філол. наук, старший викладач кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка) і Буділова О.В. (канд. філол. наук, доцент кафедри англійської філології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара). Мета опитування полягала в тому, щоб узгодити концепцію оновлення ОП й обговорити запропоновані зміни до ОП, зважаючи на зміни шифрів і появу нових дисциплін в програмі. Учасники домовилися про необхідність опитування роботодавців і фахівців/практиків в кожному семестрі.

На кафедрі теорії і практики початкової освіти 04–05 грудня 2025 року під керівництвом професора І. Хижняк відбулась IX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Професіоналізм педагога в умовах освітніх інновацій». Конференція проходила в онлайн-форматі та об’єднала близько 100 учасників – науковців, професіоналів-практиків, здобувачів вищої освіти з усієї України. Робота конференції охопила такі ключові напрями:
1. Нова українська школа: педагогічні інновації в системі початкової, базової та профільної загальної середньої освіти.
2. Теорія та практика організації освітнього процесу в закладах дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти.
3. Подолання освітніх ризиків і втрат в системі освіти України.
4. Цифрові технології для навчання та розвитку.
5. Європейська інтеграція у сфері освіти і науки.
До наукових досліджень у межах конференції долучилися і стейкхолдери ОП «Початкова освіта» другого (магістерського) рівня вищої освіти: директори закладів загальної середньої освіти, учителі-практики, педагоги закладів позашкільної та неформальної освіти, випускники ОП «Початкова освіта» минулих років (С. Крапівіна – директор Слов’янського ЗЗСО I–II ступенів № 19 Слов’янської міської ради Донецької області; В. Стрілець – учитель початкових класів та інформатики Шандриголівського ліцею Лиманської міської ради Донецької області; Д. Батура – випускниця ОП «Початкова освіта» спеціальності 013 Початкова освіта 2022 року). Дводенне засідання стало платформою для обміну науковими здобутками та встановлення професійних контактів між дослідниками. Учасники мали можливість презентувати результати власних досліджень, отримати кваліфіковані поради від досвідчених науковців та ознайомитися з новітніми тенденціями в галузі освіти. Стейкхолдери відзначили високий рівень організації конференції та практичну значущість представлених досліджень для розвитку сучасної освіти і початкової зокрема. На їхню думку, конференція стала важливим майданчиком для професійного діалогу та дала можливість обговорити актуальні освітні виклики в конструктивному середовищі.
За результатами конференції планується видання двох збірників наукових праць: фахового електронного журналу «Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти» і збірника тез наукових доповідей.

15 грудня 2025 року відбулася комунікаційна зустріч здобувачів ОП «Спеціальна освіта (Логопедія. Корекційна психопедагогіка) бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти зі стейкхолдерами - вчителем-дефектологом КЗ ДНЗ ясла-садка компенсуючого типу №16 «Рушничок» Слов’янської міської ради Донецької області І. В. Горобець, логопедом-дефектологом приватного центру«Академія мовлення» у м. Павлоград Н. В. Шликовою та в.о. директора Комунального закладу «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» І. В. Гаркуша. Присутні прослухали виступ І. В. Горобець на тему «Штучний інтелект в дошкільній освіті», після чого розпочалося жваве обговорення даного нагального та дискусійного питання.Було відзначено, що використання штучного інтелекту в дошкільній освіті є доречним за умови його педагогічно виваженого та дозованого застосування як допоміжного інструменту в корекційно-розвивальній роботі. Учасники обговорення наголосили на широких можливостях ШІ для індивідуалізації навчання та моніторингу розвитку дітей, водночас акцентувавши увагу на необхідності дотримання етичних норм, захисту персональних даних та збереження провідної ролі фахівця й живої міжособистісної взаємодії. Такі зустрічі сьогодні важливі для здобувачів вищої освіти, оскільки вони сприяють поєднанню теоретичної підготовки з практичним досвідом фахівців-практиків, розширюють уявлення про сучасні виклики професійної діяльності та формують готовність до відповідального впровадження інноваційних технологій у сфері спеціальної та інклюзивної освіти.

На засіданні кафедри теорії і практики початкової освіти в межах методичного семінару відбулося обговорення результатів упровадження освітньої програми «Початкова освіта» зі спеціальності А3 Початкова освіта для підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за участю стейкхолдерів: Світлани Крапівіної (директор Слов’янського ЗЗСО I–ІI ступенів № 19 Слов’янської міської ради Донецької області) і Вероніки Стрілець (учитель початкових класів Шандриголівського ліцею Лиманської міської ради Донецької області. Учасники заходу зосередили увагу на відповідності змісту освітньої програми сучасним вимогам розвитку початкової освіти, потребам ЗЗСО та професійним запитам майбутніх фахівців. Стейкхолдери надали позитивні відгуки щодо рівня сформованості професійних і дослідницьких компетентностей здобувачів вищої освіти, науково-методичного спрямування освітніх компонентів та їх узгодженості з програмними результатами навчання. Окремо було наголошено на важливості посилення практико орієнтованої підготовки магістрантів в умовах дистанційного та змішаного навчання, зокрема через залучення до аналітичної, проєктної та управлінської діяльності в освітньому середовищі. Серед ключових переваг освітньої програми відзначено її орієнтацію на підготовку вчителя-дослідника, здатного до інноваційної діяльності, педагогічного експериментування та критичного осмислення професійного досвіду. Позитивно оцінено інтеграцію наукової складової з практикою, упровадження сучасних освітніх технологій, розвиток академічного письма та дотримання принципів академічної доброчесності.
У ході обговорення окреслено перспективи подальшого вдосконалення освітньої програми, що передбачають розширення співпраці з роботодавцями та науковими установами, оновлення змісту освітніх компонентів відповідно до актуальних освітніх політик, а також удосконалення механізмів реалізації практичної та дослідницької підготовки магістрантів у дистанційному форматі.