10 березня 2026 р. у межах забезпечення індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти було проведено інформаційно-консультативний захід щодо обрання вибіркових дисциплін освітньої програми «Середня освіта (Мова і література (англійська))». Захід організували та провели викладачі кафедри германської та слов’янської філології, які ознайомили здобувачів із переліком дисциплін, запропонованих для вивчення в межах вибіркової складової освітньої програми.
Під час зустрічі здобувачам було представлено особливості та зміст як дисциплін фахового вибору, так і дисциплін широкого (загальноуніверситетського) вибору. Викладачі детально охарактеризували навчальні курси, їхню мету, основні теми, практичну спрямованість та значення для формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. Особливу увагу було приділено тому, як обрані дисципліни можуть сприяти розширенню фахових знань, розвитку педагогічних умінь, а також формуванню міждисциплінарних компетентностей.
Учасники заходу мали можливість поставити запитання щодо змісту окремих навчальних курсів, особливостей їх вивчення, форм контролю та практичної користі для майбутньої професійної діяльності. Такий формат зустрічі сприяв більш усвідомленому вибору дисциплін відповідно до освітніх інтересів, професійних потреб та індивідуальних уподобань здобувачів.
Активізація співпраці здобувачів освітньої програми та представників роботодавців у науково-дослідній діяльності стала предметом окремої робочої зустрічі, організованої гарантом освітньої програми «Середня освіта (Мова і література (англійська))» спеціальності 014 Середня освіта другого (магістерського) рівня доцентом Піскуновим О. В. Під час заходу було обговорено питання залучення здобувачів до наукової роботи, а також особливості підготовки та виконання кваліфікаційних досліджень.
У межах освітньої програми здійснюється системна робота, спрямована на інтеграцію здобувачів у наукове середовище кафедри. Зокрема, вони беруть участь у науково-дослідних ініціативах, долучаються до конференцій, семінарів і круглих столів, що сприяє розвитку їхніх дослідницьких компетентностей. Окрім цього, здобувачам надається консультативна підтримка щодо вибору та формулювання тем наукових робіт, застосування методів дослідження, а також підготовки та представлення результатів наукової діяльності.
Важливим складником підготовки магістерських робіт є регулярна комунікація здобувачів із науковими керівниками. Під час таких зустрічей обговорюються етапи виконання досліджень, уточнюються наукові підходи та визначаються подальші кроки у роботі над кваліфікаційними проєктами.
До обговорення активно залучаються й представники роботодавців, які виступають у ролі консультантів і рецензентів. Їхня участь дає змогу спрямувати тематику досліджень у русло актуальних освітніх і професійних потреб. При визначенні тем магістерських робіт особлива увага приділяється їхній практичній значущості та можливості застосування результатів у реальній педагогічній діяльності. Роботодавці також мають можливість ініціювати теми досліджень, пов’язані з актуальними проблемами галузі. Такий формат співпраці сприяє підвищенню зацікавленості здобувачів у якісному виконанні кваліфікаційних робіт і забезпечує тісніший зв’язок між освітнім процесом та потребами сучасного ринку праці. За підсумками зустрічі було висловлено низку пропозицій щодо вдосконалення тематики досліджень і структури кваліфікаційних робіт. У подальшому передбачається розширення участі стейкхолдерів у науковій та освітній діяльності програми.

19 лютого 2026 року на кафедрі української мови і літератури відбулося робоче обговорення актуальних питань удосконалення вимог до написання магістерських і курсових робіт здобувачами освіти. У заході взяли участь викладачі кафедри, а також стейкголдер освітньої програми «Середня освіта (Українська мова і література). Середня освіта (Англійська мова та зарубіжна література)» другого (магістерського) рівня Катерина Меліхова, яка поділилася власним педагогічним досвідом та висловила пропозиції щодо вдосконалення підготовки студентських наукових досліджень з урахуванням потреб сучасної школи.
Зустріч була організована з метою оновлення та уточнення методичних рекомендацій щодо підготовки наукових робіт студентами та магістрантами, а також узгодження вимог до їх структури, змісту та практичної складової. Учасники обговорення зосередили увагу на необхідності вдосконалення підходів до написання магістерських і курсових досліджень, зокрема посилення їхньої практичної спрямованості, актуалізації тематики робіт відповідно до сучасних освітніх потреб та впровадження інноваційних методик навчання у зміст наукових досліджень.
Особливу увагу було приділено питанням чіткого структурування наукових робіт, обґрунтування актуальності досліджень, формулювання мети та завдань, а також розроблення методичної частини, що передбачає створення авторських розробок уроків, інтерактивних завдань та сучасних освітніх матеріалів. Під час обговорення також наголошувалося на важливості академічної доброчесності, коректного використання наукових джерел та дотримання сучасних стандартів оформлення наукових текстів.
Важливою особливістю зустрічі стала активна участь здобувачів освіти.
До обговорення активно долучилися магістранти, які ставили запитання, пов’язані з особливостями підготовки практичного розділу магістерських досліджень, вибором ефективних методів і прийомів навчання для розроблення авторських уроків, а також із труднощами поєднання теоретичного аналізу літературного матеріалу з методичною частиною роботи. Значний інтерес викликали питання щодо використання сучасних освітніх технологій, інтерактивних форм навчання та візуальних матеріалів у методичних розробках.
Окрім магістрантів, на заході були присутні також студенти 3 і 4 курсів, які також мали можливість поставити запитання викладачам кафедри щодо труднощів, які виникають під час підготовки курсових і майбутніх магістерських робіт. Студенти цікавилися особливостями вибору теми дослідження, структурою практичної частини, а також вимогами до оформлення наукових текстів.
Усі учасники зустрічі отримали кваліфіковані фахові відповіді та методичні поради, що сприятиме більш успішному виконанню ними науково-дослідних завдань.
Проведене обговорення стало важливим кроком у вдосконаленні організації науково-дослідної роботи здобувачів освіти та сприятиме підвищенню якості підготовки майбутніх учителів української та зарубіжної літератури.

Реформа вищої освіти спрямована на створення ефективної системи моніторингу та постійного підвищення якості освітнього процесу, відповідно до стандартів Європейського простору вищої освіти та найкращих світових і національних практик. Ключовим показником є задоволеність здобувачів освіти навчанням і підтримкою.
У січні на кафедрі германської та слов’янської філології відбулося обговорення результатів опитування здобувачів ОП 035 щодо організації освітнього процесу та якості освітньої діяльності за І семестр 2025–2026 н. р. Гарант ОП, к. філол. н., доц. В. В. Роман, окреслила подальші кроки щодо їхнього врахування.
У заході брали участь викладачі кафедри та здобувачі освіти денної та заочної форм навчання, викладачі кафедри та стейкголдер ОП, к. філол. н., доц. О. О. Балабан (Український державний університет ім. М. Драгоманова, м. Київ).
Під час обговорення здобувачі освіти висловили пропозиції щодо оновлення освітньої програми. Надалі їхні побажання будуть розглянуті на засіданні робочої групи з оновлення ОП.
Підсумки опитування показали необхідність:
 залучення більшої кількості респондентів для отримання об’єктивнішої оцінки;
 покращення якості викладання теоретичних дисциплін;
 розширення практичної підготовки для підвищення конкурентоспроможності випускників;
 удосконалення організації самостійної роботи здобувачів;
 впровадження сучасних методів навчання та цифрових технологій;
 регулярного оновлення навчально-методичної літератури.
Обговорення підкреслило важливість комплексного підходу до вдосконалення ОП, який враховує думку здобувачів, вимоги ринку праці та рекомендації роботодавців.
Такі ініціативи спрямовані на підвищення якості підготовки фахівців, забезпечення їхньої конкурентоспроможності та вдосконалення освітнього процесу для досягнення найкращих результатів.

11 березня 2026 р. відбувся практичний воркшоп на тему «Особливості роботи з невизначеною втратою». Участь у заході взяли біля 70 осіб, серед яких здобувачі денної та заочної форми навчання факультету гуманітарної, філологічної та економічної освіти спеціальності С4 Психологія, викладачі кафедри психології. Практичний воркшоп організували доцент кафедри психології Степаненко Лариса Вікторівна та стейкголдер першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Психологія» – Соловйова Вікторія Вікторівна, науковий співробітник Центру психічного здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». Керівниця центру психосоціальної реабілітації НаУКМА.
Під час заходу розкрито питання психосоціальної підтримки для вразливих груп населення та родин зниклих безвісті. Представлена теорія неоднозначної втрати Поліна Босса, виділені маркери стійкості такі як: ритуали, пошук сенсу, управління почуттями, опора на надію, толерування амбівалентності, формування ідентичності. Спікеркою проведені вправи для рефлексії та обговорення «Де твій дім?», «Розповідь життєвої історії через ресурси», «Подих двома руками». Також проведено дискусію стосовно розуміння сенсу в ситуації невизначеності. Підкреслено, що сенс не обов’язково означає всі відповіді, це може бути: прийняття реальності, розуміння стану, нормалізація реакцій, спільність досвіду, усвідомлення цінностей. Проаналізовані питання, які допомагають винайти нову надію через сенс: Що для мене важливо сьогодні? Що я роблю, попри біль чи втому? Що підтримує мене в найважчі часи? Зауважено, що «нова форма надії – надія в дії, у кожному маленькому кроці, який ми робимо, щоб залишатися живими. Стара надія дає нам звʼязок із минулим. Нова надія допомагає рухатися вперед. Ритуали підтримки – це місток між цими двома реальностями». До простих ритуалів підтримки відносяться фізична турбота (дотримання кількості годин сну, ранковий душ і догляд за тілом, піклування про речі та побут) та життєва енергія (годування себе тричі на день, усвідомлення планування та оцінка своїх ресурсів, коротка прогулянка або спокійна дія на свіжому повітрі).
На завершення практичного семінару присутні висловили подяку організаторам, доповідачка відповіла на всі питання учасників воркшопу та запропонувала отримувати базову освіту та можливість психологам проходити сертифіковані курси.