1 жовтня здобувачі факультету спеціальної освіти провели заходи, присвячені Дню захисників і захисниць України.
Студенти 2 курсу підготували виступи та обговорили важливість підтримки української армії.
Цей захід став важливим моментом для всіх учасників, адже він дав змогу висловити вдячність нашим захисникам і захисницям за їхню мужність і самовідданість. Молодь продемонструвала своє бажання бути активною частиною суспільства та підтримувати нашу армію в цей складний для країни час.
На 3 курсі відбулася кураторська година. Куратор доц. Одинченко Л. К. обговорила зі студентами ідею і основний сенс Дня захисників і захисниць України. «Це передусім свято тих, завдяки кому ми зберігаємо незалежність, маємо змогу жити повсякденним життям – працювати, творити, відпочивати, вчитися самим та навчати дітей.
У цей день ми вшановуємо сучасних захисників і захисниць України та українських героїв різних епох.
Сучасні воїни примножують і розвивають тисячолітні українські військові традиції. Дякуємо всім, хто боронить нашу незалежність і маємо згадати кожного, хто віддав життя за Україну.
Це свято – ще одна можливість подякувати Силам оборони України. Наша подяка – не щось абстрактне і безособове, адже в кожного з нас є рідні, друзі, колеги, котрі стоять на захисті нашої країни і свободи.
Ми маємо забезпечувати нашій армії міцний тил – кожен у свій спосіб, але з максимальною самовіддачею, так, щоб це посилювало наших оборонців і наближало перемогу».

Проєкт «Гостьові професори»
Вебінар
«Німецько-український проєкт Dipsozhelp: цифрова психосоціальна підтримка для студентів з України»
Ярослав Сергійович Слуцький, Доктор педагогічних наук, запрошений дослідник Університету прикладних наук Рейн-майн (м.Вісбаден, Німеччина).

30 вересня 2024 року у рамках проєкту «Гостьові професори» відбувся вебінар на тему «Німецько-український проєкт DipSozHelp: Цифрова психосоціальна підтримка для студентів з України», який провів для здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти ОПП «Практична психологія» доктор педагогічних наук, запрошений дослідник Університету прикладних наук Рейн-Майн (м.Вісбаден), Німеччина Ярослав Сергійович Слуцький.
Під час вебінару було приділено увагу важливим аспектам психологічної підтримки студентів, які переживають складні життєві ситуації, зокрема в умовах війни та адаптації до нових соціальних обставин. Я. Слуцький детально представив концепцію проєкту DipSozHelp, спрямованого на створення цифрових інструментів для психосоціальної підтримки українських студентів. Особлива увага була приділена методам онлайн-консультування, самодопомоги та розвитку стресостійкості, що є важливими для сучасних молодих людей, які стикаються з високим рівнем емоційного навантаження.
Вебінар став цінним ресурсом для здобувачів вищої освіти, оскільки надав практичні інструменти для подолання психоемоційних труднощів. Учасники змогли ознайомитися з німецьким досвідом у сфері психосоціальної підтримки та отримати відповіді на запитання щодо впровадження таких технологій в Україні. Завдяки ініціативі «Гостьові професори», студенти отримали можливість розширити свої знання про цифрові платформи підтримки, що сприяє їхній професійній підготовці та особистісному зростанню.

16 вересня 2024 року на кафедрі германської та слов’янської філології відбулася організаційно-консультативна нарада з питань освітньої програми для студентів другого (магістерського) рівня освіти денної та заочної форм навчання «Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно))».
Гарант освітньої програми, к. філол. н., доцент В. В. Роман озвучила основну мету заходу – обговорення освітньої програми, що є важливим етапом у забезпеченні якісного навчання та адаптації навчальних планів до потреб студентів. На зустрічі були присутні викладачі кафедри ГСФ, студенти та стейкголдер освітньої програми Куч Володимир Ігоревич, перекладач у видавництвах «Клуб сімейного дозвілля», «Arthuss», «Видавництво старого лева», «Жорж», «Nebo BookLab Publishing».
Під час цієї наради учасники, включаючи викладачів, здобувачів та стейкголдера, мали можливість обговорити ключові аспекти робочих навчальних програм вибіркових дисциплін. Стейкголдер закцентував увагу на вимогах ринку праці, що дало змогу ідентифікувати ключові навички, які мають бути включені до навчальних програм.
Студенти поділилися своїми враженнями про дисципліни освітньої програми, висловлюючи зацікавленість у впровадженні нових тем, які відповідають сучасним тенденціям. Вони також запропонували варіанти вдосконалення методів викладання, зокрема, включення інтерактивних форм навчання та проєктних робіт.
Обговорення завершилося визначенням основних напрямків для подальшої роботи над програмами. Було вирішено створити робочу групу, до складу якої увійдуть студенти, викладачі та представники стейкхолдерів, для більш детального опрацювання отриманих пропозицій.
Такий формат наради сприяв конструктивному діалогу між усіма учасниками, забезпечивши залучення студентів до процесу прийняття рішень та підвищення якості освіти в навчальному закладі.