25 травня 2026 р. для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності С4 Психологія, відбувся психологічний практичний семінар на тему: «Сексуальне виховання дітей з досвідом травми». Участь у роботі семінару взяли здобувачі денної та заочної форми навчання спеціальності «Психологія» факультету гуманітарної, філологічної та економічної освіти.
Захід організовували: доцент кафедри психології Степаненко Лариса Вікторівна та стейкхолдер першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності «Психологія» – Федотова Тетяна Володимирівна, менеджер психолого-педагогічної служби Міжнародної благодійної організації БФ «СОС Дитячі містечка в Україні». Діяльність благодійного фонду пов’язана з реалізацією проєктів для допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям без достатнього батьківського піклування та внутрішньо переміщеним особам з дітьми. Отже, Федотова Тетяна Володимирівна виступила з доповіддю та презентацією проблеми розуміння важливості сексуального виховання як частини емоційного, морального і тілесного розвитку дитини.
Доповідачка поділилася із студентами практичними орієнтирами, як говорити з дітьми про тіло, безпеку, межі і довіру. Були поставлені та розкриті основні питання заходу: «Чому важливо говорити про сексуальний розвиток дітей із травмою?», «Як травма впливає на розвиток сексуальності?», «Чому сексуалізована поведінка може лякати дорослих?». Під час практичного семінару приділено увагу проблематиці природних етапів сексуального розвитку, причинам сексуалізованої поведінки у травмованих дітей, міфам і реальностям сексуалізованої поведінки дітей. Наголошено, що для дітей із травматичним досвідом сексуалізована поведінка часто стає несвідомим способом впоратися з болем, тривогою, чи спробою контролю над ситуацією. Важливо розуміти, що дитина шукає контакт, увагу, або намагається впоратися з почуттями, які не може втримати. Також піднімалось питання формування особистісних кордонів дитини як психологічні, емоційні та тілесні межі, які допомагають їй відчувати себе окремою, цінною та захищеною особистістю. У нормі особисті кордони формуються поступово через досвід безпечної прив’язаності, поваги до почуттів дитини та її права на власне «ні». На завершення психологічного воркшопу присутні висловили подяку доповідачу та організатору заходу.

• Попередня
• Наступна